Как приучить ребенка к автомобильному креслу и ремню безопасности

Главный врач Центра «Особливі», педиатр Юлия Гончарова и родители рассказали, как приучить ребенка сидеть в детском кресле пристегнутым, для сайта «Автоцентр».

Вопрос безопасности детей в автомобиле не исчерпыва­ется покупкой детского авто­кресла. Для максимальной защиты ребенка кресло необходимо пра­вильно установить, а малыш должен быть пристегнут соответствующим образом. Последнее требование выполнить зачастую довольно слож­но, так как многие дети сильно со­противляются ограничению свобо­ды. Тем не менее, без плотной фиксации ребенка ремнями безо­пасности эффективность детского кресла может быть сведена к нулю.

Как приучить ребенка ездить в авто­мобиле согласно всем правилам безопасности, мы проконсультиро­вались у опытного педиатра специализированной детской кли­ники. А также опросили молодых и опытных мам, отцов, которые поде­лились своими секретами того, как приучить малыша к детскому крес­лу и необходимости быть пристегну­тыми ремнями безопасности.

Мнение специалиста

ЮЛИЯ ГОНЧАРОВА, канд. мед. наук, доктор-педиатр, главврач МЦ «Особливі»:

Как приучить ребенка к автомобильному креслу и ремню безопасности

«С каждым годом актуальность во­проса «как заставить ребенка ез­дить в детском кресле и пристегивать­ся ремнями безопасности» снижается. Все больше сейчас семей, у которых малыш привык ездить в удерживаю­щем устройстве с рождения, поэтому даже не представляет, что может быть иначе. Есть семьи, у которых ребе­нок не сразу оказался в автокресле, какое-то время его возили на руках или поездки начались несколько позже. И тогда очень важно, чтобы решение ро­дителей перевозить ребенка безопас­но было однозначным. Главное – будьте последовательны в своих действиях!

Очень важно выбрать кресло в соот­ветствии с европейским стандартом безопасности: с учетом веса и возрас­та ребенка. Прежде всего, в автокрес­ле ребенку должно быть удобно, так как удобство – это условие безопасно­сти. Особое внимание нужно уделить фиксации ремнями. Кресло должно легко устанавливается в машине. Ре­бенок, сидящий в автокресле, спиной по ходу движения и лицом назад, зна­чительно лучше защищен, чем в поло­жении лицом по ходу движения. Необходимо воспользоваться перво­начальным интересом ребенка к но­вому креслу. Вы можете вместе купить его, принести домой и там поиграть: выкладывать игрушки в кресло, усажи­вать ребенка и фотографировать его, восторженно восхищаться.

Желательно, чтобы поездки в удержи­вающем устройстве изначально ока­зались очень короткими и приятными. Выберите вместе с малышом игрушку, которую он всегда будет брать с собой в дорогу. Можно использовать время сна ребенка для поездки. Иногда нуж­но остановиться и помочь ему успоко­иться, затем продолжить поездку. Если за рулем автомобиля – мама, то она может просто непринужденно напе­вать различные песни, потешки. Ей не­обходимо сохранить спокойствие для общения с ребенком. Со временем он поймет, что пока он не в кресле, вы никуда не поедете. Будьте после­довательны, предсказуемы – и ваш ребенок вскоре научится с удоволь­ствием перемещаться в автокресле и сопровождать вас в дороге, куда бы вы не ездили. Приятных путешествий и радостных открытий!»

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Как бороться с укачиванием ребенка в автомобиле

Опыт родителей

ІРИНА ЯКИМІВ, мати двох дітей:

«На території ЄС вас не ви­пустять з пологового будин­ку, якщо Ви не посадите дитину в спеціально призначене для немовлят автокрісло. Власне, немовлят, які є дуже делікатни­ми істотами, не можна перево­зитит без автокрісла, оскільки дитина може постраждати навіть під час найменшого галь­мування чи різкого повороту, тому що вага дитини з 3 кг збіль­шується до ваги маленького слоненяти. І тоді жодні материн­ські руки не в стані втримати немовля, а сила тяжіння просто вирве його з ваших обіймів. І все-таки, припустимо, вам вда­лось якось перший рік обійтися без авто і автокрісла… А тепер настав момент, коли Ви хочете виїхати зі своїм янголятком у світ.

І тут починаються сходи і сходинки. Дитя кричить і вирива­ється під час перших же спроб втиснути його в кріселко, виги­нає спину, а ви мокрі від поту, слухаючи бабцю, яка вигукує: « Та що ти робиш з дитиною!? Нащо воно тобі? Все життя ми вас возили без цих кайданів – і нічого… Як же ж воно плаче!». І ви ловите докірливі погляди перехожих, пробуєте втиснути защіпку, яка чомусь не втиска­ється…. Така реальність, яка дуже відрізняється від очікувань. Тому пропонуємо Вам це зро­бити легко і весело. Запаркуйте авто в максимально спокійно­му місці.

Попередньо збільшіть довжину пасків безпеки в авто­кріслі й відкиньте їх у різні боки, щоб потім не виймати їх з-під дитини. Підхопіть маля на руки і, наприклад, зробіть йому «лі­тачок», крутячи його навколо се­бе, весело сміючись і граючись. Водночас запаркуйте ваше маля-літочок в автокрісло, весь час посміхаючись. Зробіть це все лекго й без стресу, бо якщо дитя бачитиме, що ви у стресі, то як воно може не нервувати. Дайте дитині іграшку, лизачка або щось інше, що її наразі дуже цікавить.

Попросіть бабцю або дідуся купити пляшку води й на самоті, спокійно та усмі­хаючись, пристебніть дитину видовженими пасками безпе­ки, які потім можна стягнути до потрібної позначки «зелене», якщо така в автокріслі є. Або вкладіть руку і затягніть ремінь так, щоб він міцно прилягав до вашої руки.

Важливо знати ще про деякі речі:

  • Якщо ви в машині са­мі й одночасно мусите бути водієм, крісло можна встано­вити на передньому сидінні, тільки обов’язково відключивши подушку безпеки переднього пассажира. Якщо під час уда­ру подушка спрацює, немовля має низькі шанси вижити.
  • Не залишайте дитя на самоті, зокрема в перших подорожах. Нехай хтось біля нього присяде, пристібнеться і пограється з сином/дочкою/внуком.
  • Як­що дитина старша і ситуація зовсім безвихідна, можна дати їй будь-який гаджет і увімкну­ти мультики. Скажете, це не є корисним для дитини? Але стрибання у кріслі під час руху або потрапляння паска безпе­ки на шию дитини може вбити або покалічити навіть під час не надто різкого гальмування.

Приучить ребенка к автомобильному креслу и ремню безопасности

І ще дуже важливо знати, що маленькі діти (особливо немов­лята до першого року життя) не повинні їздити обличчям уперед. Щонайменше до чотириріч­ного віку дитині слід сидіти в автокріслі спиною до напрямку руху, поки організм не зміцніє й поки не розвинеться її вести­булярний апарат. Якщо сидіти обличчям уперед під час аварії чи дуже різкого гальмування, ймовірність травмуватися для дитини різко зростає. Причина в тому, що сила тяжіння настільки потужна, що водія і пасажи­рів просто вириває з крісел. Власне, тоді починають діяти паски безпеки, які не дають тілу вилетіти з салону авто.

Під час сильних зіткнень унаслідок хлистового удару головою (рух голови вперед, а потім назад) переважно рвуться шийні хре­бці. Діти занадто крихкі й де­лікатні, а їхнє тіло не готове до таких навантажень. Саджаючи дитину спиною до напрямку руху, під час фронтального удару тіло дитини втискається в крісло. Гірше, звичайно, якщо хтось вдаряє автомобіль ззаду, але під час таких аварій сила удару не є настільки потужною, як унаслідок лобового зіткнення. І статистично таких аварій знач­но менше. Проаналізувавши пропозиції в магазинах, ми купили фінське автокрісло. І наша донечка до чотирирічного віку сидітиме задом до напрямку руху. Ска­жете, що незручно? Але вона цього ще не розуміє. Їй зруч­ніше, якщо поряд із нею їде ії улюблена лялька.»

КАТЕРИНА КОРНИЕЦ, мама двоих детей:

«Когда мой сын был совсем маленьким, я просто сади­ла его в кресло. Если садилась рядом – были крики, так как мама, которая пахнет моло­ком, сидит невдалеке. Поэтому практически всегда я садилась впереди. Чуть подрос – вырабо­тали правило: если не в кресле, машина не едет. Сидим до тех пор в машине без движения, пока он не усядется в кресло и мы его не пристегнем. Поездки на дальние расстояния – это от­дельная тема. Надо постоянно чем-то увлекать.

Если дорога больше 2,5 часов – ехать слож­но, поэтому останавливаемся, даем полазить в машине или выйти на заправке чего-нибудь попить-поесть. А дальше в путь, опять только в кресле. Главное – настрой всегда должен быть один: если не в кресле, то никто не едет. Но надо быть честной до конца. До года сидела сзади и терпела крики или брала на руки кормить. Ну и, конечно, не с первого раза он согласился и сказал: «Хорошо, мама, буду сидеть». Но все-таки настойчи­вость дает свой результат.»

ЗОЯ УКРАИНСКАЯ, мама двоих детей:

«У нас сын ехал молча только тогда, когда спал. Поэтому подга­дывали поездки под время сна. В итоге выработался рефлекс: посадили в машину – значит спать! Пока было два сна, успевали в первый сон куда-то доехать, а во второй – вернуться обратно. В дальние поездки отправлялись только ночью. Теперь дети подрос­ли и лет с четырех спокойно ездят днем под песни, аудиосказки и мультики на планшете, который закрепляется между спинками передних сидений. Перед долгой дорогой специально покупаем десяток недорогих мелких игрушек.»

ОЛЬГА ПОПЛАВСКАЯ, мама двоих детей:

«Наш сын до 2,5 лет никак не хотел, ни под каким сказко-рассказочно-мультфильмным соусом… А теперь сам прыгает в него без напоминания. Ему по­нравилось, что только у него такое классное кресло, почти как у водителя!»

АЛЬБИНА ДЕЙНЕКА, мама двоих детей:

«Приучать нужно с рожде­ния, тогда сидят без скан­далов: привыкли и понимают, что других вариантов нет, знаю по своим двум отпрыскам. Еще как вариант: «Полиция увидит, оштрафует маму, у мамы будут проблемы в связи с этим, поэто­му всем сидеть тихонечко!»

АРТЕМ СТЕПАНОВ, отец двоих детей:

«У меня ребенок какой-то период постоянно отстегивал ремень. И однажды на стоянке я спросил: ремень отстегнут? Получив ответ «да», я сказал «держись»… И показал, что будет если не пристегнется – разворот с места на заднем ходу на скорости 10 км/ч оставляет незабываемые впечатления. В результате он испытал свободный полет на заднем сиденье. После этого ни разу не ездил без ремня».

СЕРГЕЙ ДОМНИКОВ, отец одного ребенка:

«Ставишь кнопку-секретку и не нажимай ее, пока ребенок не усядется и не пристегнется, можно даже стартером покрутить, мол, «не хочет машинка ехать – опасно», – а как усядется, нажимай – и в путь».

Автор: Юрий Дацык, заместитель главного редактора журнала «Автоцентр».

Поделиться