Вушна сірка – це важливий елемент в механізмі захисту слухового проходу. Вона оберігає барабанну перетинку від контакту з пилом або іншими крихітними порошинками.
Сірка – це природний антисептик для вуха. Але коли вона виробляється в надлишку внаслідок підвищеної діяльності сальних залоз, у вухах можуть утворюватися сірчані пробки.
Що таке сірчана пробка
Сірчана пробка – це велика кількість сірки у слуховому проході, внаслідок чого трапляється повне або часткове закриття слухового проходу, а самостійне видалення сірки не видається можливим. Сірчана пробка у вусі може послужити причиною часткової або повної втрати слуху, є джерелом шуму і болю у вухах, оскільки тисне на стінки слухового проходу. Дитина може скаржитися на запаморочення або нудоту.
Сірка утворюється завдяки діяльності сірчаних залоз і волосяних фолікулів, що знаходяться в слуховому проході. Сірка очищає слуховий прохід від відмерлих клітин, пилу.
Звільнення слухового проходу від вушної сірки відбувається самостійно, коли дитина жує, ковтає або розмовляє. Але бувають випадки, коли зовнішній слуховий прохід не очищається, секрет поступово накопичується і перетворюється на сірчану пробку.
Причини утворення і види вушної пробки
Причини виникнення вушної пробки:
- в'язкість вушної сірки;
- індивідуальні характеристики слухового проходу (надмірно вузький або звивистий), найчастіше ця особливість є спадковою.
Консистенція сірчаних пробок:
- Пастоподібні – м'які пробки жовтого кольору, видалити які досить легко.
- Пластиліноподібні – більш в'язкі, коричневого кольору.
- Тверді (сухі) пробки – щільно прилягають до стінок слухового проходу. Колір темно-коричневий, у виняткових випадках чорний.
Також існують епідермальні пробки – щільної текстури, що складаються з сірки і частинок епідермісу (верхнього шару шкіри).
Діагностика та лікування сірчаної пробки
Спочатку пробка не створює жодного дискомфорту. Відомо про неї стане лише тоді, коли вона закриє більше 2/3 слухового проходу. Сірка набухає завдяки потраплянню води в вухо під час прийняття ванни дитиною. Малюк починає скаржитися на біль, шум або дзвін у вухах, іноді вухо свербить, дитина постійно його смикає.
Сірчана пробка негативним чином позначається на слуху дитини. Вона може не помічати цього, але батьки повинні помітити, що малюк не відгукується на прохання або чує їх не з першого разу, перепитує. Грудні діти часто ведуть себе неспокійно, смикають або труть вушко, в якому є пробка.
Для діагностування сірчаної пробки варто звернутися до лікаря. Він оглядає зовнішнє вухо, з'ясовує причини, які могли підштовхнути розвиток захворювання. Сірчані пробки – це не патологія, тому постійно перебувати в страху, що вони з'являться, не варто. Але приділяти уваги вухам малюка, у якого вони вже хоч раз були, доведеться більше і частіше.
Намагатися в домашніх умовах витягти пробку, використовуючи шпильку, ватяну паличку або інші підручні засоби, не варто, оскільки можна пошкодити вухо дитини. Це робить лікар, попередньо провівши ендоскопічний огляд. Після видалення сірчаної пробки слух швидко приходить в норму, а також припиняються дискомфортні відчуття.
Важливо звернутися до дитячого отоларинголога (дитячого лора), щоб дізнатися, як правильно доглядати за вухами дитини і не допустити повторної появи сірчаних пробок.
Статтю підготувала дитячий отоларинголог Ольга Болдакова.
