Навіщо вакцинуватися дорослим

«Все найкраще дітям» - чудовий слоган, але і про себе забувати не слід. Доросле населення так само схильні до інфекційних хвороб, як і діти, особливо люди з груп підвищенного інфекційного ризику (медпрацівники, освітяни, військовослужбовці тощо).

На сьогодні лише ревакцинація від дифтерії та правця (анатоксин дифтерійно-правцевий, АДП) відноситься до обов’язкових в нашому Календарі щеплень, а саме: ревакцинації від ДП підлягають всі дорослі раз на 10 років (останнє щеплення в дитинстві робиться в 16). Якщо інформація про останню вакцинацію з якихось причин недоступна, для лікарів це означає, що не проводилась вам остання вакцинація і АДП 100% робити потрібно.

Але з віком напруженість імунітету знижується не тільки проти ДП. Наприклад, такою неприємною хворобою, як кашлюк, доросле населення хворіє дуже часто. І це зрозуміло, адже останнє щеплення від нього проводиться в 6-річному віці і за 15-20 років напруженість імунітету послаблюється. Для ревакцинації можна використовувати комбіновану з АДП вакцину.

Грип, наш давній ворог, який все ще завдає помітної шкоди. Щорічно від сезонного грипу вакцинуватися варто всім, починаючи з 6 місяців, а особливо тим, хто має в оточенні дітей до 6 місяців, людям, старшим 60 років, тим, хто має хронічні захворювання. Так, не 100% захист, адже завжди в популяції циркулює більше штамів, аніж представлено в вакцині, але краще бути захищеним від 3-4 з них, ніж взагалі не захищатись. До того ж, кожна представлена в Україні вакцина захищає від пандемічного грипу А (H1N1), який викликає найбільше випадків і смертей.

Папіломавірус, поки що єдиний вірус, для якого доведений прямий причинний зв’язок з раком шийки матки у жінок. І від цього вірусу теж існує вакцина (призначається жінкам, починаючи з 9 річного віку), яка є, по суті, вакциною від раку. Наявність папіломавірусу в організмі не є протипоказом до вакцинації.

Взагалі, до рекомендованих для дорослого населення щеплень можна віднести багато існуючих вакцин (проти вітряної віспи, кору, епідемічного паротиту, краснухи, вірусних гепатитів А і В, пневмококової, менінгококової інфекції). Поствакцинальний імунітет (після повного курсу) проти поліомієліту, гепатиту А, вітряної віспи, менінгококової інфекції зберігається пожиттєво. Перенесені раніше інфекційні хвороби не є протипоказом до вакцинації проти них, оскільки без додаткових обстежень не можна стверджувати, що постінфекційний імунітет сформований.

Окрема групу складають щеплення за епідемічними показами (проти сказу, черевного тифу, туляремії, кліщового енцефаліту тощо). Це не для всіх, лише у разі виникнення неблагополучної епідемічної ситуації або загрози її виникнення, а також при можливому ризику інфікування у випадку контакту особи з джерелом інфекції. До уваги подорожуючих! Обов'язково дізнайтесь, які захворювання циркулюють на території обраної країни (на сайтах Всесвітньої організації охорони здоров'я або Центру з контролю та профілактики захворювань) і зробіть необхідні додаткові щеплення.

Статтю підготував сімейний лікар, педіатр Володимир Кудрявцев

Поділитися