Перелом кісток – проблема, з якою часто стикаються активні діти, більше дошкільного віку, адже їм завжди складніше розрахувати свої сили і контролювати себе, граючи в рухливі ігри. Вони не обережні, цікаві і не завжди усвідомлюють ступінь небезпеки. У крихіток маленька маса тіла, а також добре розвинені покриви м'яких тканин, що послаблює удар при падінні. Однак дитячі кістки тонші і не такі міцні, як у дорослих.
Це зумовлює появу переломів, які характерні саме для дитячого віку, таких як:
- «Зелена гілка або вербовий прут». При даному виді пошкодження кістка трохи зігнута, по опуклій стороні проглядається розрив кортикального шару, а по увігнутій - структура залишається нормальною.
- Піднадкістковий перелом – травма осі кістки при відсутності або мінімальному зсуві уламків.
- У дітей-підлітків зустрічаються епіфізеоліз і остеоепіфізеоліз – травматичний відрив і зсув по лінії паросткового хряща. Рідше – апофізеоліз і травматичні вивихи.
Важливо знати про дитячі переломи кісток:
- Пошкодження зони росту кісткової тканини, по якій часто проходить лінія перелому, може призвести до викривлення і вкорочення. При цьому, чим молодша дитина під час пошкодження, тим важчі дефекти можуть виникати.
- У дітей тканини кісток зростаються швидше, ніж у дорослих людей, через хороше кровопостачання. У малюків молодшої та середньої вікових груп часто відбувається само-корекція залишкових зміщень кісткових уламків після перелому, але не у всіх випадках.
- Для діток, особливо у маленькому віці, характерна шокова реакція у відповідь на біль. Отримуючи травму, малюк може досить добре себе почувати перший час, але раптово може статися погіршення. Це ж стосується артеріального тиску і крововтрати.
Знання цих закономірностей необхідно для прийняття остаточного рішення про хірургічне лікування перелому дитини і надання першої долікарської допомоги.
Перша допомога при переломі
Надаючи допомогу потерпілому, в першу чергу необхідно:
- знерухомити його, закріпити місце пошкодження підручними засобами (дощечкою, палицею та іншими схожими предметами). Вони перемотуються бинтом, шарфом, хусткою – будь-яким доступним шматком тканини;
- знерухомити потрібно не тільки пошкоджену ділянку, а й два суміжних з нею суглоби. Наприклад: при переломі кістки передпліччя потрібно зафіксувати плече, променезап'ястковий і ліктьовий суглоби, при переломі кісток гомілки – саму гомілку разом з колінним і гомілковостопним суглобами;
- дати потерпілій дитині знеболююче (на основі парацетамолу або ібупрофену);
- заспокоїти малюка, перш за все, продемонструвавши власний спокій;
- відразу ж викликати «швидку допомогу» або після надання першої допомоги самостійно податися в найближчий травматологічний пункт.
Діагностику переломів кісток у дітей проводить лікар-травматолог або хірург безпосередньо в травмпункті або приймальному відділенні дитячої лікарні. Обов'язково робиться рентген. Також лікар повинен уважно оглянути дитину і опитати батьків (або свідків) про те, як була отримана травма. При переломах зі зміщенням необхідна госпіталізація, так як в даному випадку знадобиться операція. Лікар також направить дитину в стаціонар при переломі хребта і тазу.
Статтю підготували невролог Ірина Гордієнко і фізичний терапевт Володимир Лабунец.
