8 міфів у питаннях дитячої ортопедії

Ортопедичні питання досить часто хвилюють батьків, так як кваліфіковані відповіді на них дуже складно отримати від не фахівця.

Проте, навколо них ходить безліч різних міфів, які складають люди, що не мають достатньої кількості знань, і які часто плутають молодих мам і тат. Сьогодні ми спробуємо розвінчати найпопулярніші з них.

Міф перший: Профілактичний масаж покращує розвиток дитини

Досить поширеною є думка про те, що дитині обов'язково потрібен профілактичний масаж. Однак, правда полягає в тому, що масаж для дитини є пасивним впливом, і часто навіть не викликає у малюка позитивних емоцій. У розвитку дитини до року основну роль грає придбання нових навичок, завдяки власним активним рухам і особистому досвіду. А отримувати власний досвід через пасивні вправи неможливо.

8 міфів у питаннях дитячої ортопедії

Міф другий: У дитини точно плоскостопість!

Стопа дитини починає формуватися ще до народження і продовжує до 8-9 років. До 3-х років формування стопи проходить етап фізіологічної плоскостопості. Тобто, плоска стопа у трирічної дитини – це нормально, так повинно бути і відбувається це практично у всіх дітей. (Зустрічається, звичайно, поняття вродженої плосковальгусной деформації стоп, але це дуже рідкісне явище).

Міф третій: Для профілактики плоскостопості дитині необхідно купувати ортопедичне взуття

Цей міф тісно пов'язаний з попереднім: якщо плоска стопа у дитини до 3-х років - це норма, то навіщо малюкові ортопедичне взуття в цей період? Відповідно, високий або низький задник, тверда або м'яка підошва, каблук Томаса або звичайний, відкритий або закритий носок – це не має принципового значення для розвитку стопи дитини. Також у дитячого взуття взагалі не повинно бути супінатора, адже при фізіологічній плоскій стопі він не потрібен. Єдиною вимогою для дитячого взуття цього періоду є зручність для дитини і батьків.

Міф четвертий: Ходунки прискорюють початок самостійної ходьби

Ходунки, безперечно, значно полегшують життя молодих мам, але використання цього засобу є вельми сумнівним. Для малюка дуже важливо самостійно досягти відповідних етапів розвитку, таких як: самостійне сидіння, повзання, стояння і ходьба. До цього використання ходунків може мати негативний вплив на опорно-руховий апарат малюка і внести свої корективи в правильний поетапний розвиток немовляти, що може мати свої негативні наслідки в подальшому.

Міф п'ятий: Розвиток дитини не відповідає термінам

Як правило, батьки з великим нетерпінням чекають, коли ж їх малюк нарешті освоїть той чи інший руховий навик. Вони часто хвилюються через його затримку і дуже радіють передчасним успіхам дитини у виконанні будь-якої дії. Однак, кожен етап розвитку дитячого організму має певні діапазони часу для освоєння. Наприклад, навчитися сидіти дитина може у віці від 6 до 8,5 місяців. Тобто якщо дитина ще не сидить в 6 міс., причин для хвилювання немає! І це стосується кожного етапу розвитку.

8 міфів у питаннях дитячої ортопедії

Міф шостий: Дитина в 1 рік ще не ходить самостійно, а ось старша вже бігала у цьому віці

Виникають ситуації, коли дитина не освоює певні навички. У батьків, а також бабусь і дідусів, виникають обговорення, що «він ледачий і не схожий на своїх батьків/старших братів або сестер». У таких випадках ми, звичайно ж, повинні пам'ятати про відносність етапів розвитку. Дитина не зобов'язана бути схожою на родичів! Однак для перестраховки краще обговорити це питання з фахівцем.

Міф сьомий: Дитина ходить навшпиньки і це – проблема

Дуже поширена скарга батьків. Варто сказати, що періодична ходьба навшпиньках переважно є одним з етапів розвитку навику ходьби. Крім того, дитина, ходячи навшпиньки, може проявляти свою цікавість або інші емоції. Тому не варто шукати патологію у дитини, при вигляді подібної ходьби. І все ж, коли дитина ходить навшпиньках постійно, не може повністю стати на п'яту або ходить навшпиньках постійно тільки однією ніжкою, це може бути причиною для візиту до лікаря.

Міф восьмий: Плавання у колі для купання є фізіологічним для дитини

У наш час дуже поширеним і модним є використання надувних кіл для плавання. Проте користь для дитини від цього досить сумнівна. Для розвитку і впевненості малюкові необхідно мати доступ до опори або до когось з батьків. Уявіть, що ви не вмієте стояти, повзати, сидіти, а вам на шию наділи надувний круг і залишили в невідомому вам водному середовищі. Комірець не може відчувати рухів і потреб дитини, а дитині важко усвідомити положення свого тіла, перебуваючи в ньому. Тому, якщо хочете зробити перебування своєї дитини у воді розвиваючим і комфортним, краще підтримуйте її рукою, або налийте води стільки, щоб дитина могла безпечно грати лежачи і сидячи у ванні.

Статтю підготував ортопед-травматолог Максим Моця.

Поділитися