Корисна інформація

Виразковий коліт у дітей

Запальні захворювання кишечника (ВЗК) до яких відноситься неспецифічний виразковий коліт (НЯК) і хвороба Крона (БК), залишаються однією з актуальних проблем дитячої гастроентерології. Актуальність проблеми обумовлена ​​дуже раннім початком хвороби (дошкільнята, школярі та підлітки).

Аналіз клінічних проявів оцінюється педіатричним індексом (PUCAI)

Педіатричний індекс активності виразкового коліту у дітей (PUCAI) 

Критерій	Бал
Абдомінальний біль: а) немає болю, б) біль, який можна проігнорувати, в) біль, який неможна ігнорувати.	0 5 10
Ректальна кровотеча: а) немає ректальної кровотечі, б) невелика кількість крові у менш ніж 50% стільця, в) невелика кількість крові у більшості стільця, г) велика кількість крові, перевищує 50% стільця.	0 10 20 30
Консистенція стільця: а) сформований, б) частково сформований, в) рідкий стілець.	0 5 10
Кількість стільця на добу (24години): а) 0–2, б) 3–5, в) 6–8, г) >8.	0 5 10 15
Епізоди нічного стільця (за тиждень): а) немає, б) є	0 10
Рівень активності: а) немає обмеження активності, б) часткове обмеження активності,  в) важке обмеження активності.	0 5 10
Інтерпретація PUCAI. Сума від 0 балів до 85 балів. Важкість захворювання визначається наступним чином: важка ступінь (65 балів та вище); середня ступінь (35–64 балів); легка ступінь (10–34 балів); ремісія (захворювання неактивне) (нижче 10 балів).

Типові клінічні прояви виразкового коліту, такі як-діарея, кров в стільці і біль у животі не повинні бути проігноровані батьками, а так само дільничними педіатрами за місцем проживання дитини. Такі хворі  повинні бути  спрямовані в спеціалізовані установи, де нададуть їм кваліфіковану медичну допомогу.

Діагностика включає: загальний аналіз крові, печінкові показники, протеінограма, С-РБ, загальна копрограма, фекальний кальпротектін.

Інструментальна діагностика: фіброколоноскопія  із ступінчатою біопсією.

Тактика лікування обгрунтовується на даних клініко-лабораторно-інструментальних метадах обстеження.

Матеріали підготувала дитячий гастроентеролог, педіатр Нана Букулова

Залишились ще запитання?

Запишіться на прийом до дитячого гастроентеролога медичного центру Особливий

Вітряна віспа

Один з найпоширеніших міфів про ва вакцинацію: «Краще перехворіти природнім шляхом, ніж зробити щеплення». 

Чому цей міф такий непереборний? Тому що вітряна віспа в більшості випадків справді є  легкою «дитячою» хворобою, яка не ускладнюється і якої не варто остерігатися. 

Чому це все ж таки міф? Бо збудник вітрянки (Varicella-zoster virus) належить до родини підступних герпес-вірусів, і перебіг захворювання в кожної конкретної людини не зможе спрогнозувати ніхто, і ускладнень спричиняє достатньо (у 1 із 50 випадків захворювання на вітряну віспу бувають ускладнення, серед яких найбільш тяжкими є пневмонія та енцефаліт; частота енцефаліту становить близько 1 на 4 000 випадків вітряної віспи).

Ще одним частим ускладненням ВВ є прогалина в сімейному бюджеті, оскільки хворіючі діти не відвідують дитячі колективи і потребують догляду батьків (які в цей час не відвідують роботу), а якщо батьки самі не хворіли, то період «безробіття» зазтягується ще довше.

Кому варто щепитися?

А всім, починаючи з 9 місяців, хто ще не хворів і не хоче надалі, а особливо дітям при вступі до садків та шкіл, працівникам охорони здоров’я та освіти. Не можна лише особам з імунодефіцитом (різного походження) та вагітним. А годуючим жінкам можна, оскільки віруси вакцини проти вітряної віспи не виділяються з грудним молоком.

В медичному центрі Особливий ви завжди можете захиститися від вітряної віспи вакциною Варілрикс.

Вакцинація від ВВ не дасть 100% захисту від хвороби (як і будь-яка інша вакцина), але впевнено можна сказати, що вакциновані люди, якщо хворіють, то хворіють легше і без ускладнень. Поствакцинальний імунітет може зберігатися пожиттєво (але варто перевірити рівень антитіл через 10-15 років).

Матеріали підготував сімейний лікар, педіатр Володимир Кудрявцев

Залишились ще запитання?

Запишіться на прийом до сімейного лікаря медичного центру Особливий

«Все найкраще дітям» - чудовий слоган, але і про себе забувати не слід. Доросле населення так само схильні до інфекційних хвороб, як і діти, особливо люди з груп підвищенного інфекційного ризику (медпрацівники, освітяни, військовослужбовці тощо).

На сьогодні лише ревакцинація від дифтерії та правця (анатоксин дифтерійно-правцевий, АДП) відноситься до обов’язкових в нашому Календарі щеплень, а саме: ревакцинації від ДП підлягають всі дорослі раз на 10 років (останнє щеплення в дитинстві робиться в 16). Якщо інформація про останню вакцинацію з якихось причин недоступна, для лікарів це означає, що не проводилась вам остання вакцинація і АДП 100% робити потрібно.

Але з віком напруженість імунітету знижується не тільки проти ДП. Наприклад, такою неприємною хворобою, як кашлюк, доросле населення хворіє дуже часто. І це зрозуміло, адже останнє щеплення від нього проводиться в 6-річному віці і за 15-20 років напруженість імунітету послаблюється. Для ревакцинації можна використовувати комбіновану з АДП вакцину.

Грип, наш давній ворог, який все ще завдає помітної шкоди. Щорічно від сезонного грипу вакцинуватися варто всім, починаючи з 6 місяців, а особливо тим, хто має в оточенні дітей до 6 місяців, людям, старшим 60 років, тим, хто має хронічні захворювання. Так, не 100% захист, адже завжди в популяції циркулює більше штамів, аніж представлено в вакцині, але краще бути захищеним від 3-4 з них, ніж взагалі не захищатись. До того ж, кожна представлена в Україні вакцина захищає від пандемічного грипу А (H1N1), який викликає найбільше випадків і смертей.

Папіломавірус, поки що єдиний вірус, для якого доведений прямий причинний зв’язок з раком шийки матки у жінок. І від цього вірусу теж існує вакцина (призначається жінкам, починаючи з 9 річного віку), яка є, по суті, вакциною від раку. Наявність папіломавірусу в організмі не є протипоказом до вакцинації.

Взагалі, до рекомендованих для дорослого населення щеплень можна віднести багато існуючих вакцин (проти вітряної віспи, кору, епідемічного паротиту, краснухи, вірусних гепатитів А і В, пневмококової, менінгококової інфекції). Поствакцинальний імунітет (після повного курсу) проти поліомієліту, гепатиту А, вітряної віспи, менінгококової інфекції зберігається пожиттєво. Перенесені раніше інфекційні хвороби не є протипоказом до вакцинації проти них, оскільки без додаткових обстежень не можна стверджувати, що постінфекційний імунітет сформований.

Окрема групу складають щеплення за епідемічними показами (проти сказу, черевного тифу, туляремії, кліщового енцефаліту тощо). Це не для всіх, лише у разі виникнення неблагополучної епідемічної ситуації або загрози її виникнення, а також при можливому ризику інфікування у випадку контакту особи з джерелом інфекції. До уваги подорожуючих! Обов'язково дізнайтесь, які захворювання циркулюють на території обраної країни (на сайтах Всесвітньої організації охорони здоров'я або Центру з контролю та профілактики захворювань) і зробіть необхідні додаткові щеплення.

Статтю підготував сімейний лікар, педіатр Володимир Кудрявцев

Ангіна (тонзиліт), варто чи ні лікувати антибіотиками? 

Гострий тонзиліт (ангіна) - це інфекційне захворювання (тобто те, яке викликане збудником - бактерією чи вірусом), що викликає запалення мигдаликів (лімфоїдних утворів, переважно піднебінного мигдалика). Перебігає з лихоманкою, сильним болем в горлі що посилюються при ковтанні, набряком або збільшенням підщелепних лімфатичних вузлів.
Не плутати з гострим фарингітом, при якому виникає запалення задньої стінки глотки переважно. Та для якого характерно (на відміну від ангіни) нежить, кашель.

Яка причина ангіни?
Часто серед батьків існує думка, що ангіна в дитини виникає через холод: "Поїв бурульки - захворів на ангіну". Насправді, холод не є причиною ангіни, а саме інфекція, в тому числі, агресивний стрептокок який живе на бурульці, став причиною хвороби.
Частіше ангіною хворіють діти 3-14років. Найбільш частим збудником є бактерія - Бета гемолітичний стрептокок групи А. 70-90% за різними даними. Дана бактерія здатна викликати системне захворювання - скарлатину, основним проявом якої є тонзиліт. Також може викликатися іншими бактеріальними інфекціями, які викликають серйозні ускладнення. Такі як дифтерія, гемофільна паличка, пневмокок, та інші. Але від цих грізних збудників, є вакцинація, що може захистити вашу дитину.
Нерідко ангіна може бути вторинною при єрсиніозі, туляремії, цитомегато та Епштей-Бар вірусні інфекції та короновірус. Може бути симптомом лейкозу.

Потрібен антибіотик чи можна перенести на ногах?
Я зазначалося вище, основною причиною, є бактерія і найчастіше це стрептокок.
Якщо стрептококову ангіну не лікувати вчасно антибіотиком, то виникають ускладнення які як:

• паратонзилярні абсеси (гнійник);
• сепсис (зараження крові);
• міокардит (запалення серця);
• гломерулонефрит (запалення нирок) в гострому періоді, або в майбутньому ревматичні захворювання.

Більше даних ускладнень вимагають складного і тривалого лікування (ревматизм протягом багатьох років), або навіть можуть загрожувати життю (септичний шок).
Тому у випадку гострого тонзиліту викликаного Бета гемолітичний стрептококом групи А, однозначно має проводитись лікування антибіотиком, яке підбере лікар!
Якщо клінічні симптоми будуть не типовими, лікар може зробити Експрес тест на стрептокок групи А, і через 15хв за результатами прийняти рішення про подальшу тактику лікування або дообстеження.
Якщо стрептокок викликав системне ураження - скарлатину, антибіотик є обов'язковим.
Через 24 години від початку прийому антибіотику дитина стає не заразна.

Якщо захворювання викликане вірусом, антибіотик не потрібен!

Якщо у дитини немає симптомів (лихоманки, гострого болю при ковтанні, збільшення підщелепних лімфовузлів та інших проявів гострого стану), а  у мазку виявлено бактерії - то це безсимптомне бактеріоносійство, що не потребує лікування.

І наостанок приємність, морозиво можна їсти при ангіні у маленьких порціях, так само як тепле пиття холод (морозиво чи заморожені фрукти - не бурулі), сприяють зменшенню больових відчуттів.

Тривожні дзвіночки розвитку дитини:

1. Дітки з групи перинатального ризику:

• Дітки, що перенесли важку асфіксію
• Недоношені дітки
• Дітки, що перенесли нейроінфекцію, травми та інше

2. Дітки з порушенням розвитку або ризиком порушення в:

• Моторній сфері (від первинного рефлекторного рухового акту до цілеспрямованої свідомої дії) 
• Недостатній обсяг рухової активності
• Недостатнє сприйняття взаємодії власних складних рухів
• Затримка дрібної моторики
• Порушення координаційних можливостей та рівноваги
• Порушення м’язового тонусу

• Сенсорній сфері (від чутливості та елементарних відчуттів до сприйняття оточуючого світу - порушення сприйняття, порушення орієнтації в просторі, аутостимуляції)
• Когнітивна сфера та мовлення (від пізнання предметного світу та навичок, елементарних мовленнєвих сигналів до формування пізнавальної діяльності та мови):
• Низький рівень активної уваги
• Відсутність або затримка мовлення, ехолалії, мовленєві штампи та інше
• Некомунікативна гра, відсутність рольової гри; предметно-маніпулятивна діяльність

• Емоційно-комунікативна сфера та мотивація (від елементарних комунікативних реакцій до формування емоційної сфери і засобів адаптації особистості в соціальному середовищі):
• Недостатня прив’язаність до рідних, 
• Відсутність або затримка формування комплексу пожвавлення, 
• Відсутність тяги до дитячого колективу та однолітків, 
• Знижене або порушене відчуття самозбереження з елементами агресії та самоагресії,
  Обмеження досвіду емоційної взаємодії з людьми
• Відсутність розуміння «добре – погане» та інше

Що робити коли помітили такі дзвіночки у дитини?

Рання комплексна діагностика та втручання допоможуть запобігти ускладнень, а дзеркальна діагностика за участю 4-х спеціалістів одночасно ще й суттєво зекономить кошти. В діагностиці беруть участь 4 спеціалісти: Педіатр, невролог, реабілітолог (фізичний терапевт) і психолог. Якщо особливості здоров'я дитини вимагають консультації інших фахівців, ми забезпечуємо їх присутність. 

Детальніше про діагностику тут. 

У цьому році на фоні COVID 19 хвороба Кавасакі набула популярності, та і випадків стало набагато більше.
Були зареєстровані випадки, коли діти, які мали Хворобу Кавасакі - були позитивними на коронавірус (серед перших - Великобританія).

Але, у дітей, що мають хворобу Кавасакі немає проблем із диханням (так як це захворювання не відноситься до респіраторних захворювань). У них це більше проявляється, як запалення кровоносних судин, які потім можуть призвести до проблем із серцем.

10 питань і відповідей про Хворобу Кавасакі

1. Що таке Хвороба Кавасакі (ХК)?

• Це захворювання було вперше описано в англійський медичній літературі в 1967 році педіатром Томісаку Кавасакі (захворювання було названо на його честь);
• Хвороба Кавасакі - це запалення стінок кровоносних судин, що може призвести до розширення (аневризми) будь-яких середніх артерій в організмі, в першу чергу коронарних, до інфаркту міокарда та ін.

2. Як часто це зустрічається?

• Діагностується переважно у дітей до 5ти років. Рідко буває у дітей до 6 місяців.
• Частіше хворіють хлопчики, ніж дівчатка.
• Більшість випадків трапляється наприкінці зими та весною.

3. Які причини захворювання?

• Причина залишається невідомою. Хоча існує декілька гіпотез.

4. Чи є захворювання спадковим? 

• Хвороба Кавасакі – неспадкове захворювання, хоча підозрюється генетична схильність.

5. Чи можна цьому захворюванні запобігти?

• На сьогодні не існує відомої профілактики.

6. Чи заразна Хвороба Кавасакі?

Хвороба не заразна та не переходить від однієї дитини до іншої.

7. Які головні симптоми?

• Висока лихоманка понад 5 днів
• Почервонінням обох очей (кон’юнктивітом без гнійних виділень)
• Різні типи шкірного висипу, який пізніше завершується почервонінням та лущенням шкіри (приблизно від другого до третього тижня)
• Почервоніння потріскання губ, червоний язик («полуничний або малиновий» язик)
• Можуть бути почервоніння долонь і підошов.
• Припухлість лімфатичних вузлів
• Іноді можуть спостерігатися інші прояви: такі, як біль у суглобах та/або набряки суглобів, біль у животі, діарея, дратівливість або головний біль.
• У дітей може з’явитися почервоніння в області шраму після БЦЖ.
• Ураження серця – це найбільш загрозливий прояв ХК через можливість виникнення довготривалих ускладнень (інфаркт міокарда, аневризма коронарної артерії, та ін)

8. Як діагностується ХК?

• Діагностується клінічно, тобто враховуються прояви захворювання.
• На сьогодні немає лабораторних аналізів, які можуть допомогти остаточно діагностувати хворобу. Але для діагностики використовують загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові та інструментальні обстеження: ЕХО-КГ (узд серя) та ЕКГ (кардіограма)

9. Лікування Хвороби Кавасакі

• Лікування складається з введення внутрішньовенного імуноглобуліну (ВВІГ) та аспірину.
• Дитина з підозрою або виставленим діагнозом ХК повинна бути госпіталізована до лікарні для спостереження та моніторингу. Повинні бути оцінені можливі ускладнення серця.
• Більшість дітей із ХК можна вилікувати.

10. Подальше життя та вакцинація

• Більшість дітей із хворобою Кавасакі відновлюються цілком.
• Діти, у яких не розвиваються захворювання серця, не матимуть жодних обмежень у відвідуванні школи, у спорті або в будь-якій іншій повсякденній діяльності. Однак діти з коронарними аневризмами повинні консультуватися з дитячим кардіологом про участь у змаганнях, особливо у підлітковому віці.

Вакцинація.
Можна застосовувати одночасно або з будь-яким інтервалом після введення ВВІГ (внутрішньовенного імуноглобуліну): інактивовані вакцини, живі пероральні вакцини (проти ротавірусу та поліомієліту), живі інтраназальні вакцини, вакцини БЦЖ та вакцини проти жовтої лихоманки. КПК та вакцину проти вітряної віспи рекомендовано - через 11 місяців.

Статтю підготувала дитячий педіатр Інна Світельська