Тестування дитини перед школою

Чуйні батьки перед тим, як відправити своє улюблену дитину в перший клас, задаються безліччю різноманітних питань, серед яких: чи не зарано? Як адаптувати дитину до школи? Які знання і навички необхідні для ефективного навчання перш за все?

Однак, для успішного навчання в школі більше значення має як раз не рівень знань і умінь дитини (наскільки добре вона читає, пише, знає геометричні фігури або рахує), а певний рівень особистісного, емоційного та інтелектуального розвитку, одним словом, психологічна готовність.

Психологічна готовність до школи – це необхідний рівень психічного і психофізіологічного розвитку дитини, достатній для освоєння шкільної програми в умовах навчання в групі однолітків.

Тестирование ребенка перед школой

Психологічна готовність передбачає:

  • певний рівень обізнаності та орієнтування в побуті і соціумі;
  • рівень сформованості знань і уявлень про навколишній світ;
  • здійснення певних розумових операцій і дій;
  • самостійну регуляцію діяльності і поведінки, пізнавальної активності, яка проявляється в різних інтересах і мотивації;
  • відповідний рівень мовного розвитку, який передбачає досить великий словниковий запас, зв'язне мовлення.

Для чого потрібно тестування перед школою?

Тестування визначає рівень розвитку дитини і її готовність до ефективного навчання. Дозрівання психічних функцій малюка пов'язано також з фізіологічним розвитком його мозку і центральної нервової системи. Простіше кажучи, якщо мозок дитини набрав потрібну масу, то починають формуватися зони, що відповідають за самоконтроль, мотивацію.

При тестуванні досліджуються:

  • психологічні аспекти комунікації;
  • мовленнєвий розвиток;
  • поведінка і емоційний розвиток;
  • мотиваційна готовність дитини до школи;
  • психічні процеси (увага, пам'ять, мислення);
  • навички самообслуговування.

Внутрішня позиція школяра, в свою чергу, дозволяє маляті навчитися свідомо підпорядковувати свої дії правилам, орієнтуватися на задану систему вимог, точно виконувати завдання, тривалий час займатися тим, що не дуже подобається. Тобто свідомо створювати і виконувати наміри, що лежать в основі механізму довільної поведінки. Зароджується довільність приблизно в сім років, в ігровій діяльності. У будь-якій грі є правила, вони виконують функцію контролю за діяльністю, яка дитині поки не під силу. Розвивається і зміцнюється довільна поведінка вже в процесі навчальної діяльності.

Розуміючи картину розвитку дитини і рівень готовності до навчання всіх сторін її психіки, ми можемо:

  • своєчасно розставити необхідні акценти і готувати дитину до школи правильно і цілеспрямовано;
  • виважено поставитися до вибору навчального закладу і програми, по якій буде вчитися школяр;
  • усвідомлено прийняти рішення про початок навчання з шести з половиною або семи з половиною років;
  • зробити все, що від нас залежить, щоб майбутній першокласник навчався успішно і з задоволенням!

Статтю підготувала психолог Вікторія Каліна.

Поділитися