Як спілкуватися з мовчуном?

Одна з найважливіших потреб людини – спілкування, що дозволяє встановити зв'язок з навколишнім світом, навчитися приймати важливі рішення, висловлювати свої емоції і відчувати себе частиною суспільства.

Про цю потребу активно повідомляють малюки на третьому році життя, використовуючи мову для того, щоб розповісти про свої бажання, ділитися думками і активно запрошувати у свої ігри. Деякі малюки спілкуються за допомогою окремих коротких фраз, а хтось вже цілком може переказати невелику казку.

Буває, що дітям складно спонтанно оволодіти мовою, вона розвивається трохи повільніше, ніж зазвичай, і дитина починає відчувати труднощі в спілкуванні. Це може відбуватися з різних причин, адже людська мова – одна з найскладніших психічних функцій, в її реалізації бере участь велика кількість різних механізмів (неврологічних, психологічних, когнітивних, лінгвістичних і ін.).

Як спілкуватися з мовчуном?

Фахівці з комунікації називають "неговорячою" дитину, яка не висловлює свої думки і потреби за допомогою мови. Однак її відсутність ще не говорить про небажання малюка спілкуватися. Задовго до появи перших слів він вчиться взаємодіяти зі світом різними способами і розуміти мову оточуючих людей, а отримувати бажане звикає за допомогою вказівних жестів. Він підводить дорослого до потрібного предмету, киває або мотає головою на знак згоди або незгоди, привертає увагу плачем. Такі ситуації часто дискомфортні як для самої дитини, так і для батьків.

Уміння пояснювати за допомогою мови дозволяє маляті відчувати себе вільніше і впливати на навколишній світ. Саме тому важливо розговорити "мовчуна", даючи йому можливість отримувати задоволення від спілкування як з однолітками, так і з дорослими. Для вирішення цього питання може знадобитися команда з невролога, логопеда і психолога, яка допоможе батькам правильно підібрати програму розвитку мовних навичок, яка індивідуально підходить конкретній дитині. Малюк, що опановує мову, відчуває неймовірне задоволення, коли виявляє, що може легко попросити саме ту іграшку, яка захована в шафі, або улюблену їжу, наприклад. Це набагато скорочує кількість криків, плачу та істерик.

Основні загальні рекомендації спілкування з "неговорячою" дитиною:

1. Намагайтеся бути з малюком на одному рівні. Звертатися до дитини слід так, щоб вона дивилася на вас і уважно слухала.

2. Робіть паузи і провокуйте малюка на спілкування. Найчастіше батьки настільки розуміють потреби дитини, що навіть не питають про них, і у малюка немає потреби висловлюватися. Дочекайтеся будь-яких проявів спілкування (відповідного погляду, жесту, посмішки, слова та ін.) перед тим, як зробити щось, дати дитині бажаний предмет.

3. Уважно спостерігайте за дитиною і використовуйте те, що він уже вміє (наприклад, у грі). Якщо малюк любить повторювати за іншими, навчіть його користуватися жестом "Дай", щоб щось попросити, при цьому обов'язково кожен раз називайте і саме слово "Дай".

4. Інструкції, які ви даєте дитині, повинні бути максимально простими і зрозумілими, наприклад: "Дай ручку", "Де ніжка?". Вибирайте те, що дитині доступно і неодноразово повторюйте засвоєне.

5. Обов'язково хваліть малюка! Викликайте бажання наслідувати вам. Можна разом дивуватися побаченому "Ух ти", "Ой", "Ах" і ін. Заохочуйте його за будь-яку спробу спілкування.

Якщо ваша дитина не говорить, або вам не вдається простежити динаміку в її мовному розвитку, зверніться до фахівців. Вони зможуть дати більш розгорнуті і детальні індивідуальні рекомендації для вашої дитини.

Статтю підготувала логопед Ольга Цись.

Поділитися