Імпульсивність у дітей

Ви вже втомилися від його чи її енергії! «На місці не сидить» – кажуть дорослі. «Я вже валюся з ніг, а моя дитина – нівроку!» Знайома ситуація? Таких дітей ми називаємо імпульсивними.

Що ж таке імпульсивність?

Це відмінна риса поведінки людини, що характеризується схильністю діяти за першим спонуканням. Імпульсивна людина не витрачає часу на обдумування своїх вчинків, навіть не намагається стримувати емоції, не намагається контролювати власну поведінку, враховуючи інтереси оточуючих людей.

«Чи бувають діти абсолютно не імпульсивні?» – часто запитують батьки. – «Чи це тільки мій такий?» Бувають діти, яким під силу чекати, тримати свої емоції при собі, зосереджуватися на виконанні певних цілей?

Справді, імпульсивність характерна для дошкільного дитинства і пов’язана з недостатньою зрілістю нервової системи. Однак її вираження може бути надзвичайно різним. Деякі малюки дуже імпульсивні в нових для себе умовах, при великій кількості подразників, у інших трапляються «зриви» в моменти виконання нудної, одноманітної роботи, коли подразників бракує. У третіх нестриманість і нетерплячість з’являється, коли вони хворіють.

На відміну від дорослих, усі дошкільники імпульсивні, але ступінь імпульсивності може відрізнятися. Імпульсивність як індивідуальна характеристика пов’язана із вродженими властивостями нервової системи і фіксується з початку другого року життя дитини.

Які ознаки характерні для імпульсивної людини?

  • Невміння чекати, нетерплячість.
  • Образи, що миттєво виникають і швидко зникають, дратівливість, нестриманість.
  • У імпульсивної дитини увага легко розпорошується, вона постійно на щось переключається.
  • Схильність відволікатися.
  • Безтурботність, легковажність, безвідповідальність.
  • Нетерпимість до одноманітних, скрупульозних дій.
  • Жага отримувати незвідані враження.

Прочитайте уважно ці ознаки. Якщо ви, розглядаючи те, як поводить себе малюк у звичайних життєвих ситуаціях, помічаєте, що в нього є всі сім рис імпульсивності, рекомендуємо звернути на це увагу.

Якщо брати певну окрему ознаку, то вона не означає, що у дитини виражена імпульсивність. Але при наявності 6-7 ознак це може свідчити про високу імпульсивність, 3-5 ознак – про середню та 1-2 ознаки – свідчать про низький рівень.

А тепер спробуйте проаналізувати ці риси ще раз у себе. Оцініть власну імпульсивність, доповнюючи запитання поясненнями, типу «...коли я дуже втомлююся» або «...коли я чимось засмучений, схвильований».

Як поводити себе батькам, у яких імпульсивна дитина?

У спілкуванні з імпульсивним малюком важливо заохочувати його в усіх випадках:

  • коли він намагається стриматися, втриматися від спокуси;
  • коли робить несміливі спроби почекати, потерпіти;
  • коли висловлює бажання зупинитися, запобігти зривові.

Не намагайтеся одразу заперечувати, що такого не може бути. Повною мірою – так. Проте певні спроби саморегуляції періодично виникають. Їх важливо одразу помічати і закріплювати.

Арт-терапія – це кращий помічник у цьому питанні. За допомогою творчого самовираження, самопізнання та опановування навичок саморегуляції дитина вчиться опановувати свою імпульсивність. Це проходить в цікавій, ігровій формі та через творчі продукти і взаємодію у безпечному просторі та довірі. Дитина та батьки навчаються новим стратегіям і формам поведінки, висловлювати та опановувати свої емоції, мають можливість покращити власні дитячо-батьківські стосунки.

Статтю підготувала психолог, арт-терапевт Альона Олейнік.

Поділитися