Синдром дефіциту уваги – симптомокомплекс, який характеризується різкою зміною настрою, нездатністю дитини зосередитися на певному занятті, подію через його підвищеної збудливості і непосидючості. Негативні наслідки пов'язані з низькою успішністю дитини в навчальному закладі і поганим запам'ятовуванням інформації головним мозком.
Найчастіше патологія спостерігається у малюків старше 2-3-х років. У шкільному віці вони неуважно слухають викладачів, крутяться за партою, розмовляють, часто роблять помилки при виконанні завдання. У дитини може переважати неуважність над імпульсивністю, гіперактивністю, і навпаки. При змішаному типі патології присутні всі симптоми певною мірою вираженості. Причиною розвитку можуть стати:
- особливості розвитку ЦНС у гестаційному періоді на тлі гіпоксії;
- ускладнений перебіг вагітності (гестоз, загроза переривання вагітності);
- згубні звички вагітної;
- патологічна родова діяльність, що може призвести до травми голови малюка;
- резус-конфлікт матері, дитини;
- гектична лихоманка (температура вище 39 градусів) у немовляти;
- прийом нейротоксичних препаратів дитиною;
- генетична схильність.
Клінічні симптоми патології наступні:
- немовля починає рано повзати, перевертатися;
- у нього короткий, переривчастий сон;
- перед сном у дитини відзначається істерика;
- малюкові швидко набридають нові іграшки;
- період неспання значно переважає над тривалістю сну;
- присутня підвищена чутливість до яскравого освітлення, гучних звуків.
Виражена клінічна симптоматика починає спостерігатися після 5-8 років. Така поведінка дитини може негативно впливати на роботу внутрішніх органів – часто діагностуються алергічні реакції, розлад травлення (діарея, бурчання, метеоризм). У старшому віці спостерігаються такі ознаки:
- швидка втрата інтересу до нових занять, предметів;
- відмова від виконання шкільних завдань, що виражається у вигляді скандалу, істерики);
- наявність періоду відновлення після 10-хвилинної концентрації уваги на певному предметі, протягом якого малюк «занурений в себе», не реагує на звернення;
- дії дитини засновані на швидкоплинному імпульсі (діти не обмірковують вчинки);
- відсутність терпіння;
- різка зміна настрою;
- нездатність діяти за інструкцією;
- відсутність почуття небезпеки, що може загрожувати не тільки дитині з СДУГ, а й оточуючим дітям;
- характерний швидкий, гучний розмова (гіперактивний дитина часто перебиває співрозмовника, вигукує своє необдумане думку, що може образити співрозмовника);
- яскрава міміка, яка може різко змінюватися (від радості до гніву).
Поява перерахованих вище симптомів пов'язано з уразливістю нервової системи дитини. Через труднощі в переробці всього обсягу інформації, що надходить він уникає надмірного навантаження шляхом швидкого перемикання уваги на іншу подію, предмет. У медичному центрі Особливі є можливість отримати кваліфіковану допомогу досвідчених лікарів.
Допомогти у вирішенні проблеми може педіатр, невролог, педагог, психолог та інші фахівці. Терапія при СДУГ заснована не тільки на заняттях з професіоналами, а й активної участі батьків. Вони повинні бути більш суворими з дитиною, відмовитися від надмірної опіки, не вимагати від нього виконання складних завдань, що призводить до посилення примхливості малюка.
