Як спілкуватися з підлітком?

Усі батьки стикаються зі складним життєвим етапом підліткового періоду власної дитини.

Батьки зіштовхуються зі стрімкими змінами настрою, здавалося б, зовсім без причин, акцентуванням уваги на своєму зовнішньому вигляді. Підлітки дуже гостро реагують на те, як оцінюють їх зовнішність оточуючі, при цьому самі бувають то неймовірно сентиментальними, то жахливо черствими до найближчих людей. У цьому віці підліток коливається між сором'язливістю і розбещеністю (в основному показною, «на публіку»), у нього з'являються кумири, при цьому він бореться з власними авторитетами. Також не обходиться без вирішення типової дилеми «бути як всі – виділитися з натовпу».

Підлітком бути складно хоча б лише через те, що в цей період присутня абсолютна неясність у всіх сферах життя. Підліток вже перестав бути дитиною, але він ще не доріс до статусу дорослого, тому неточність його статусу в колективі однолітків, в очах батьків провокує його нервово і непослідовно реагувати на події, що відбуваються з ним у даний момент.

Про що б Ви не починали розмову зі своєю дитиною, вона обов'язково включає режим самозахисту і намагається виправдати власну поведінку, якою б вона не була. Здавалося б, вчора така поступлива «дитина», що підросла, в разі чого – хоче в будь-якому випадку робити все «по-своєму», намагається віддалитися від батьків, показати, наскільки далекі їй їх захоплення і погляди – аж до спроб переїхати в окрему квартиру або вступити до університету, що знаходиться за сотні кілометрів від домівки.

Як допомогти підлітку в цей складний період життя, хоч трохи полегшити його бутність, уникнути важких душевних ран і зміцнити довірливі стосунки?

Підліток намагається показати себе дорослим і намагається ним стати – це позитивне бажання, його важливо заохочувати. Для того, щоб стати дорослим, підліткові необхідно культивувати в собі вміння приймати відповідальність за себе і свої вчинки, розуміти, які наслідки будуть в результаті тих чи інших дій. Батькам необхідно взяти себе в руки і перестати опікати дитину, а, навпаки, запропонувати їй брати на себе відповідальність за все, що вона вважає за потрібне зробити.

Старше покоління часто намагається надавати максимальну підтримку своєму чаду, в результаті чого підліток виростає без належного досвіду і навичок поведінки, він виявляється безпорадним у світі, де постійно доводиться приймати рішення і нести за них відповідальність. Підлітку вкрай необхідно, щоб батьки його розуміли, підтримували і були для нього опорою. Але не потрібно боятися відпускати свою дитину, щоб вона могла здійснювати самостійні вчинки, за які сама ж і вчилася нести відповідальність.

Дозвольте підлітку демонструвати свою особистість так, як він забажає, дозволяйте йому перебувати в пошуку свого «я» до тих пір, поки він сам не визначиться з тим, ким він бачить себе в майбутньому. Навіть якщо точка зору Вашої дитини відрізняеється від Вашої, поважайте і не спростовуйте її. Завдяки визнанню і підтримці дорослих у підлітків складається концепція цінностей і власний погляд на навколишній світ. Ваша підтримка і прийняття позиції дитини (навіть якщо вона Вам чужа) допоможуть дитині не тільки вирости незалежною особистістю, а й посприяє зміцненню взаємин з нею.

Якщо Вашій дитині необхідно набути досвіду спілкування, сформувати навички взаємодії з однолітками і дорослими, набути впевненості в своїх силах, рекомендуємо звернутися до психолога для проходження групових або індивідуальних занять.

Статтю підготувала дитячий невролог Ольга Тишковець.

Поділитися