Дислексія, або «Хвороба геніїв»: суперсила

У цій статті зупинимося на тому, які сильні сторони мають дислексики та як допомогти такій дитині покращити якість життя.

Чому дислексію називають «хворобою геніїв»?

Дислексики дуже добре компенсують свій недолік. Сильною стороною дислексиків є те, що вони бачать те, чого не бачать інші люди. Вони звертають увагу на такі речі, які інші просто не помічають. Завдяки розвинутій правій півкулі головного мозку вони відчувають краще, орієнтуються краще, чують нюанси вимови, звертають увагу на гру світла, наповненість простору.

У дислексиків яскраво виражений естетичний смак. Їм важливо, щоб було гарно, естетично, зручно, максимально комфортно. Вони прагнуть гармонійності в усьому. Абияк їм не підходить. Вони тягнуться до прекрасного.

Дислексики мислять образами. Вони бачать образи літер, слів. Це й допомагає їм компенсувати власний недолік із важкістю читання та письма. Тому ми говоримо про те, що діти, стаючи старшими, при правильному форматі подання інформації (образному навчанні), можуть оволодіти знаннями на рівні звичайної людини. Як Ви пам’ятаєте, інтелектуальні функції не знижені – інтелект в нормі.

Дислексиків треба розкривати. Менше акцентуватися на тому, що у них не вдається, а зосередитися на тому, в чому вони успішні. Зайва зацикленість на проблемах читання та письма не дадуть дитині можливості розкрити свій потенціал. Рональд Дейвіс, автор книги «Дислексія», відповідаючи на питання «Як так, що незважаючи на дислексію, ми бачимо стільки талановитих осіб? Як їм це вдалося?», сказав: «Їх геній розквітнув не всупереч, а завдяки дислексії».

Профілактика дисграфії

Починати профілактику дислексії можна з пелюшок. Більшість з нас це робить, часто несвідомо. Нижче описані вправи та завдання, які допоможуть дитині бути краще підготовленою до школи. Разом з тим, Ви раніше зможете зрозуміти, що дитині потрібна допомога спеціаліста.

Які спеціалісти працюють з дислексією: логопед, нейропсихолог, нейроневролог, психолог.

Корисні вправи для дітей:

1. З малюком потрібно більше розмовляти, постійно намагатись залучити його до діалогу, а потім спонукати до монологічного мовлення. Спробуйте спочатку разом переказувати казки, мультики, ставити розповіді за картинкою, а згодом спонукайте дитину робити це самостійно, підтримуйте її у цих спробах. Заохочуйте її ділитися власними переживаннями і враженнями від побаченого або пережитого.

2. Буквально з самого народження слід розвивати і зорово-просторове сприйняття дитини: вчити її тягнутися до брязкалець, згодом збирати пірамідки і вежі з кубиків, а пізніше змальовувати предмети, повторювати або копіювати певні предмети/малюнки/візерунки.

3. На розвиток дрібної моторики рук позитивним чином впливають вправи зі складанням пазлів, мозаїки, конструктору. Починати потрібно з великих деталей, поступово переходячи до дрібних.

4. Вкрай важливо також тренувати увагу і пам'ять дитини. Включати образи літер та цифр. Корисні вправи із розрізаними (захованими) частинами літер. Вправа «Буквений пазл». На папері намалювати літеру та розрізати навпіл. Необхідно знайти частини літери та скласти її. Ускладнений варіант – літера, розрізана на чотири частини. Дитина має відновити буквений пазл. Починаючи з п’яти років, ця вправа буде допомагати швидше аналізувати та називати літери.

Пам’ятайте, завдяки вчасній професійній діагностиці Ви будете знати, в чому полягає складність Вашого малюка, і зможете визначити спеціалістів, які зможуть допомогти дитині навчитися жити з такою особливістю.

Ви навіть не уявляєте, наскільки дитині буде краще, коли вона буде знати, що Ви її підтримуєте і все робиться для того, щоб допомогти їй – бо вона розумна та чудова і ще має багато чого подарувати світу. Це маленькій геній.

Про ознаки дислексії та можливі причини виникнення дисграфії читайте у матеріалі «Дислексія, або «Хвороба геніїв»: матчастина».

Статтю підготувала нейропсихолог Марина Вєжис.

Поділитися