Время работы
Пн.-Пт. – 09:00-19:00
Телефон
Пн.-Пт. – 09:00-19:00
Пн.-Пт. – 09:00-19:00
Пн.-Пт. – 09:00-19:00
У медичних колах існує величезна кількість міфів про вегетаріанство. Наприклад, деякі медики кажуть, що на вегетаріанській дієті неможливі адекватне зростання і розвиток малюка, так як він отримує недостатньо поживних речовин. Однак, як показує досвід багатьох людей – це не зовсім так. Безліч сімей вегетаріанців багато років не їдять м'яса і у них підростають розвинені малюки, виростають здорові дорослі діти.
Американська асоціація педіатрів вже визнала той факт, що якщо вегетаріанська дієта організована вірно, то вона забезпечує людський організм всіма необхідними поживними речовинами. Збалансований раціон вегана або лакто-вегетаріанця підходить для будь-якого періоду життя, починаючи з самого початку. Харчові потреби немовлят, дітей і підлітків, при правильній організації харчування, повністю задовольняються, що сприяє нормальному дитячому росту. А заповнювати відсутню енергію дітям-вегетаріанцям допомагають часті прийоми їжі і невеликі перекуси.
Рослинні продукти досить різноманітні і дозволяють людині отримати всі важливі амінокислоти, мікро і макроелементи, вітаміни. Наприклад:
Якщо дорослі члени сім'ї вибрали для себе шлях вегетаріанства, то дитина з легкістю може приєднатися до нього і це ніяк не зашкодить організму, що росте. Вважається, що до 6-ти місяців малюкові необхідно тільки грудне молоко – в ньому містяться всі необхідні поживні речовини для здорового росту і розвитку. Якщо з якихось причин мама не може годувати грудьми, малюкові потрібна якісна суміш – замінник.
З 6-ти місяців раціон дитини поступово розширюється за допомогою несолодких овочів (броколі, кабачок, цвітна капуста), потім додаються картопля, морква, буряк і т.д. В умовах домашнього приготування необхідно уважно стежити за якістю продуктів і способами їх обробки. При цьому, намагатися максимально зберегти цінність продукту. Готувати краще на пару, тушкувати на повільному вогні, легенько запікати в духовці.
Немовля поступово можна знайомити з кисломолочними продуктами, кашками і фруктами, обов'язково дотримуючись правил прикорму. З якісною їжею молодий організм буде отримувати корисні речовини і енергію, поступово адаптуючись до нових продуктів. І все ж, як би якісно ми не розширювали раціон малюка, грудне молоко як і раніше в пріоритеті.
Коли дитина стає старше, можна пропонувати їй різні страви, приготовані з продуктів чотирьох основних груп:
Важливо також різноманітність страв. Вегетаріанське харчування малюка повинно містити достатню кількість білка, заліза, вітаміну B12. Якщо ви раптом сумніваєтеся, чи всього вистачає малюкові, можна періодично проходити дослідження в лабораторії. Організм дитини, як правило, повідомляє про свої потреби за допомогою самопочуття малюка, його поведінки, зниження активності. У разі дефіциту певних речовин завжди можна виправити ситуацію.
Важливо також розуміти, що вегетаріанство – це не медична дієта. Це спосіб життя всієї родини. При подібній «сімейній філософії» у дитини з самого початку життя формується дбайливе ставлення до природи і тварин. Вона вчиться поважати все живе, і це пробуджує доброту, співчуття і милосердя. Ну а головний секрет здорової і гармонійно розвиненої дитини - люблячі і дбайливі батьки, завжди готові допомогти впоратися з життєвими труднощами.
Якщо ви обрали для себе і своєї дитини шлях вегетаріанства, але сумніваєтеся, в нашому Центрі вас чекає фахівець, який допоможе розібратися з раціоном, складе правильне меню і розповість всі нюанси, з якими доведеться зіткнутися!
Статтю підготувала Алла Фейло – педіатр, імунолог, вегетаріанка.
У дитячому віці досить часто трапляються епізоди ГРЗ. Батьки малюків звертаються до педіатра зі скаргами на підвищення температури тіла, нежить, нездужання, знижений апетит, біль у горлі. Симптоми різноманітні і можуть спостерігатися в різних комбінаціях.
Більшість гострих респіраторних захворювань мають вірусну природу і не вимагають специфічного лікування. Важливо тільки створити дитині сприятливі умови (вологе прохолодне повітря, багато пиття) і лікувати симптоми захворювання (жарознижуючі препарати при лихоманці, судинозвужувальні засоби при порушенні носового дихання).
Часто при інтенсивному почервонінні слизової оболонки ротоглотки і при наявності нальоту на мигдалинах («гландах») лікар може призначити антибіотикотерапію. Однак це не завжди доцільно, тому що діагноз «ангіна», під яким мається на увазі гострий бактеріальний тонзиліт, має свої чіткі критерії.
Нальоти на мигдалинах, навіть якщо вони поєднуються з лихоманкою, не можуть визначати потребу в призначенні антибіотика. Адже при вірусних інфекціях вони теж можуть зустрічатися – не тому, що «приєдналася бактеріальна інфекція», а просто як симптом захворювання. Приклади: інфекційний мононуклеоз, тонзиліт, викликаний ентеровірусами, аденовірусами. Тільки 30% тонзилітів викликано бактеріальною флорою.
Існують також інші захворювання зі схожою клінічною картиною, наприклад синдром Маршалла – захворювання неінфекційної природи, але проявляється вираженою лихоманкою, збільшенням шийних лімфовузлів, фарингіт. Встановити правильний діагноз буває нелегко, так як повний набір симптомів цього захворювання проявлется не завжди, і діти часто отримують непотрібні і неодноразові курси антибіотиків для лікування «ангіни».
Всі батьки прагнуть до того, щоб хворому малюкові встановили діагноз і призначили адекватне лікування за один візит до педіатра. Існують критерії, за якими можна припустити, що тонзиліт має саме бактеріальну природу і його потрібно лікувати антибіотиками:
Серед бактеріальних збудників гострого тонзиліту найбільше значення має бета-гемолітичний стрептокок групи А (БГСА). Швидким і точним способом виявити цей стрептокок можна за допомогою експрес-тесту. Матеріал для дослідження - мазок із зіву, безболісний для дитини.
Якщо експрес-тест виявився позитивним, – значить, антибактеріальна терапія точно потрібна. Якщо тест негативний, але сукупність симптомів вказує на БГСА-тонзиліт, то знадобиться лабораторне підтвердження діагнозу (бак.посів).
Виявити БГСА важливо, не тільки щоб призначити необхідний антибактеріальний препарат з безлічі, але і рекомендувати лікування достатньої тривалості для ефективного впливу на збудник. Наслідками нелікованого БГСА-тонзиліту або недостатньо тривалого курсу антибіотикотерапії можуть бути ускладнення з боку нирок, серця.
Статтю підготувала педіатр-неонатолог Лідія Бабич
Правильно підібраний шкільний ранець чи рюкзак надзвичайно важливий для здоров’я дитини, адже при правильному виборі ранця зменшується навантаження на спину дитини, а, отже, і рівень втоми, також зменшується ризик розвитку порушень постави.
Насамперед, слід розрізняти ранець – конструкцію з твердим каркасом, і рюкзак – безкаркасну конструкцію. Ранці здебільшого рекомендовані для школярів молодших класів, а рюкзаки (насамперед з естетичних міркувань) – для підлітків. Слід зауважити, що зараз є багато моделей рюкзаків з твердою спиною, як у ранців, що безперечно є набагато кращим вибором для спини.
Вимоги до ранців можна розділити на «медичні» і «немедичні». До немедичних слід віднести міцність матеріалів, зручність замків та блискавок, водонепроникність та світловідбиваючі елементи.
А медичні вимоги наступні:
1. Вага. Згідно із санітарно-гігієнічними нормами та державними стандартами, вага пустого ранця/рюкзака становить 500-700 г, а наповненого підручниками та іншим шкільним приладдям – не більше 15% від маси тіла дитини, а в молодших класах – 10%. Також важливо для батьків знати, що сукупна вага підручників та іншого приладдя для школярів (без урахування ваги ранця або портфеля) за умови, якщо учень носитиме його на відстань щонайбільше 3 км, не повинна бути більшою за допустимі гігієнічні норми:
2. Ортопедична спинка. Ортопедична спинка повторює природні вигини хребта. Це автоматично змушує школярів тримати спину правильно і раціонально розподіляє навантаження на спину, що запобігає розвитку сколіозу. В якісних ранцях і наплічниках вигини спинки вкриті спеціальною дихаючою сіткою, що зменшить перегрівання прилягаючих ділянок спини дитини.
3. Лямки. Згідно з вимогами, лямки мають бути регульовані за довжиною, що дозволить правильно припасувати ранець до спини дитини. Крім того, вони мають бути достатньо широкими (4-5 см), з м’якою підкладкою, адже вузькі лямки швидко натирають плечі, тому діти вимушені носити ранці в руках, що сприяє порушенню постави.
Слід пам’ятати, що обирати ранець чи рюкзак потрібно виключно разом із дитиною. Вона зможе самостійно визначити найбільш прийнятний для неї дизайн і зовнішній вигляд, що є вкрай важливим для психологічного комфорту. А батьки – перевірити всі вищеназвані фактори якості. Обов'язково потрібно приміряти декілька моделей і визначитися, який варіант буде для дитини зручнішим за все. Не потрібно купувати рюкзак «на виріст», адже якщо він буде занадто великий, дитина відчуватиме незручності і може навіть зазнавати проблем зі здоров'ям. До того ж, за рік смаки дитини можуть змінитися, і вона захоче обрати щось інше.
Лише співставивши всі фактори зручності, якості та дизайну, можна нарешті обрати рюкзак або ранець, який буде допомагати дитині ходити до школи з легкістю і задоволенням.
Статтю підготував ортопед-травматолог Олександр Гоменюк.
Синехії або зрощення малих статевих губ у дівчаток та підлітків по суті є синонімами. Це стан, при якому виникає «склеювання» малих статевих губ, що обмежують вхід до піхви, між собою, і він є абсолютно нормальним та фізіологічним для дівчаток до настання підліткового віку та початку перших місячних. Тож, у більшості випадків не викликає жодного дискомфорту та не потребує жодного лікування.
Це зрощення статевих губ з віком (при настанні пубертату) розділиться самостійно завдяки функціонуванню власних ендокринних залоз і зміні рівня естрогену в крові. У більшості випадків лікування зрощення статевих губ є зайвим, адже може спричинити більше шкоди, аніж сам стан, що є фізіологічним і пройде самотужки з віком без жодного втручання.
Точна причина формування даного стану досі не відома, але найімовірніше він виникає на тлі мікротравмування слизової оболонки статевих губ:
При народженні зрощення немає, воно зазвичай формується, починаючи з 3-місячного віку дівчаток, і є найпоширенішим станом серед дівчаток 1-3 років життя. Синехії в нормі повністю самостійно проходять до моменту початку перших місячних, не залишаючи жодних слідів по собі.
Потреба у лікуванні виникає лише тоді, коли, окрім зрощення, в пацієнта виникають ще якісь суміжні симптоми, як наприклад: часті рецидивуючі запалення (вульвіти, вагініти), утруднене сечовипускання чи підтікання сечі між актами сечовипускання.
Існують консервативні та хірургічні способи лікування. Перші – в пріоритеті, і їхня суть полягає в місцевому нанесенні на ділянку статевих губ естрогеновмісних кремів впродовж тривалого часу з наступним переходом на нанесення емольєнтів для профілактики рецидивів. Хірургічні способи використовують в сучасному світі вкрай рідко і лише за умови неефективності консервативного способу чи при індивідуальній непереносимості місцевих препаратів естрогенів.
З даним станом необхідно звернутися до педіатра, що спостерігає дитину, якщо у вашої доньки:
З метою профілактики синехій потрібно дотримуватися виконання наступних правил:
Періодичне спостереження за станом статевих органів дитини і профілактичні огляди у дитячого гінеколога допоможуть уникнути багатьох проблем: не тільки синехій, а й багатьох інших захворювань.
Статтю підготувала педіатр Марта Копань.
Навряд чи знайдеться людина, яка не любить поніжитися на сонечку, але засмагати потрібно «з розумом», тим більше, коли мова йде про дітей. Як подбати про малюка, щоб літня спека не зашкодила йому, а прогулянки на сонечку принесли задоволення?
Сонце випромінює сильну теплову енергію. Дитячий організм не може регулювати теплообмінні процеси організму так само добре, як це відбувається у дорослої людини. Тому теплові удари трапляються у малюків значно частіше. Тільки після досягнення 2-річного віку у дітей відбувається становлення системи, яка захищає від сонячних променів, з цього часу починають спрацьовувати клітини, що виробляють темний пігмент, який діє як захист. До 2 років тривале перебування на сонці провокує у малюка почервоніння на шкірі, подразнення і навіть виражену пігментацію.
Дітям до 1 року перебування під прямими сонячними променями вкрай небажане. Якщо це все ж неминуче, то потрібно скоротити цей час максимум до 10-15 хвилин. Обов'язково варто надягати панамку або інший головний убір і одяг з довгим рукавом з натуральних тканин.
Для діток більш старшого віку важливо регламентувати час перебування під пекучим сонцем: найбільш небезпечні сонячні промені з 10:00 ранку до 17:00 вечора.
Захиститися від згубного впливу сонця допоможе тінь. Тут нас рятують дерева, навіси, парасольки, але важливо пам'ятати про те, що тінь від гілок дерев, навіть великих парасольок або накриттів не дає повноцінного захисту від сонячних променів. На пляжі обов'язково потрібно одягати малюків в костюми для купання з довгими рукавами, виготовлені з матеріалів, які здатні фільтрувати сонячне випромінювання. Якщо є така можливість, то з дітьми потрібно купатися в тіні.
Обов'язково потрібно надягати головні убори. Ця проста рекомендація може вберегти від сонячного удару в жаркий день, оскільки промені впливають на голову безперервно. Дітям потрібно придбати панамки чи кепки, гуляти без яких суворо заборонено. Для того, щоб малюк носив головний убір із задоволенням, вибирайте його з героями улюблених мультфільмів.
За 30 хвилин до виходу на вулицю нанесіть на шкіру сонцезахисні засоби. Для дітей потрібно купувати спеціально підібрані креми або спреї без хімічних фільтрів випромінювання, які підходять для особливо чутливої шкіри і з високим коефіцієнтом SPF. Така косметика, крім сонцезахисних фільтрів, часто має в своєму складі екстракти ромашки, алое, масла і вітаміни, завдяки чому чудово зволожує шкіру.
Важливо пам'ятати про те, що промені сонця завжди відбиваються від води і піску. Тому безпосередньо перед купанням на шкіру дитини потрібно додатково нанести сонцезахисний засіб.
Після прогулянки дитину обов'язково потрібно викупати для того, щоб змити сонцезахисний крем. На суху шкіру варто нанести дитячий крем, який заспокоїть шкіру малюка.
Необхідно придбати сонцезахисні окуляри не тільки дорослим, але і дитині. Вибирати потрібно такі, які мають спеціальне захисне фільтруюче покриття від ультрафіолетових променів. Якщо дитина має проблеми із зором, перед покупкою окулярів варто проконсультуватися з офтальмологом.
Повністю захистити дитину від сонячного випромінювання і заборонити гуляти на сонці не можна, адже сонце бере участь в синтезі вітаміну D, який незамінний при формуванні кісткової системи. Більш того, сонце сприяє зміцненню імунітету. Потрібно ретельно продумувати гардероб дитини, користуватися сонцезахисними засобами і не гуляти на вулиці в години високої сонячної активності. Тоді прогулянки стануть безпечними і будуть приносити тільки задоволення.
Статтю підготувала педіатр Наталія Можарова.
Найчастіше захворювання системи ЛОР-органів поміж дошкільнят та дітей віку молодшої школи спеціалісти відзначають гіпертрофію глоткового мигдалика і хронічні аденоїди. Причина цього – анатомічні відмінні риси розміщення глоткового мигдалика та певні фізіологічні особливості.
У малюків, що тільки-но з’явились на світ, є в наявності всі мигдалики, проте вони знаходяться у нерозвиненому стані. Піднебінні мигдалики починають розвиватися у віці 5 місяців, глотковий – місяцем пізніше, тобто в 6.
Глотковий мигдалик відноситься до так званих віддалених від центру органів системи імунітету, які призначені для надання слизовій оболонці носа і приносових пазух імунокомпетентних клітин, а також для контролю імунної відповіді.
Завдяки впливу широкого загалу зовнішніх причин може статися гіпертрофія, іншими словами, збільшення розмірів лімфаденоїдної тканини. Цей процес максимально проявляється у дітей від 3 до 7 років. Проте бувають випадки, коли збільшені мигдалики бувають і у малюків віком до 1 року. В свою чергу, розвиток лімфаденоїдних утворень у зворотньому напрямку відбувається дуже повільно через зменшення лімфоїдних фолікулів і ріст сполучної тканини, цей процес відбувається, коли дитині виповнюється 10-14 років.
Таким чином, глотковий мигдалик – це фізіологічний інструмент імунної системи, який, здебільшого притаманний дітям. Проте, виникає логічне запитання: якщо орган фізіологічний, без відхилень, в чому тоді причина великої кількості нарікань дітей і їх батьків?
Часті скарги на ускладнення дихання носом виникають через гіпертрофію глоткового мигдалика, причинами якої є:
Більш пізніми, але невідворотними наслідками стає зменшення концентрації уваги, зниження об’ємів запам’ятовування, неуважність, забудькуватість і періодичні болі голови. Як результат, знижується успішність дітей.
Дослідження гіпертрофії глоткового мигдалика та аденоїдиту, здебільшого у діток молодшого віку, частіше за все має певні труднощі. Причина цього, в першу чергу, в фізіологічних характеристиках передньої частини глотки. У малюків вона дуже вузька, одночасно з тим, видовжена, м’яке піднебіння високого стояння.
Реалії сьогодення такі, що відбувається широке впровадження сучасної оптичної діагностичної апаратури, в результаті чого ендоскопічна діагностика гіпертрофії глоткового мигдалика й аденоїдиту стає найбільш актуальним і достовірним методом дослідження пазух носа і носової частини глотки.
Залежно від розміру існують три ступеня аденоїдів. Розміри аденоїдів можут не відповідати фактичним змінам, що відбуваються в дитячому організмі. Подеколи аденоїди I–II ступеня тягнуть за собою значні проблеми з носовим диханням, погіршення слуху, хропіння під час сну та ряд інших проблем.
Хочемо розвіяти деякі помилкові твердження, з якими батьки часто зіштовхуються:
Батьки вважають, якщо дитина схильна до частих хвороб – це означає, що в неї дуже слабкий імунітет, а лікування імуностимуляторами допоможе їй одужувати швидше. При цьому збільшені розміри глоткового мигдалика є ознакою імунітету, який гарно працює, а стимулювання незвичних захисних сил дитячого організму при фізіологічній роботі імунної системи може спровокувати неочікувані наслідки.
Негативні результати можуть можуть статися також і від тривалого очікування, що аденоїди, можуть зменшитися самостійно, після досягнення дитиною віку 10-13 років. Але не варто забувати, що постійна відсутність дихання носом, причиною якої є гіпертрофія глоткового мигдалика, може стати причиною багатьох невідворотних аспектів – формування обличчя, по типу аденоїдного, хронічні запальні процесі в порожнині носа та приносових синусах, навіть проблеми із засвоєнням інформації під час навчання та багато іншого.
І тому особливості і тривалість терапії визначає виключно ЛОР, виходячи з індивідуальних особливостей дитини, після детального огляду, консультації та проведення діагностики.
На сьогоднішній день розроблено і впроваджено в активну лікарську практику ряд принципово нових консервативних методик лікування гіпертрофії глоткового мигдалика та його запальних процесів, проте аденотомія залишається найпоширенішою методикою втручань у дитячій ЛОР-хірургії.
Проте слід пам’ятати, що аденотомію необхідно здійснювати виключно за умови конкретно визначених показань:
Весь спектр рекомендацій відносно профілактичних дій для уникнення появи аденоїдів повинен бути призначениий для підкріплення імунітету дитини в боротьбі із вірусними захворюваннями.
Тому повторимо відомі всім правила:
Тож, підводячи підсумок, нагадуємо, що у випадку, коли дитина має проблеми з аденоїдами, в першу чергу, потрібно звертатися за консультацією до отоларинголога! Нехай Ваші діти завжди дихають вільно і залишаються здоровими!
Статтю підготувала отоларинголог Олена Кучеренко.
