Корисна інформація

Холодова алергія або холодова кропив'янка – один із проявів кропив'янки, є своєрідною відповіддю організму на зіткнення з холодом.

Причини появи холодової алергії

Що є приводом появи холодової алергії, однозначно так і не визначено. Серед переважної більшості людей, які страждають на цю недугу, визначити причину неможливо. Існує думка, що холодова алергія має зв'язок з інфекціями (сифіліс, інфекційний мононуклеоз, герпес, гепатит), аутоімунними хворобами. Боротьба з ними негативно позначається на імунній системі, з'являються ускладнення, серед них – алергія на холод.

Також причиною нетипової реакції організму можуть служити хронічні хвороби: ревматоїдний артрит, пієлонефрит, тонзиліт. Іноді симптоми алергії на холод вказують на початок розвитку патологій в організмі.

Тому обов'язково потрібно проходити обстеження: здати загальний та біохімічний аналіз крові, сечі, ревмопроби. Від їх результатів залежить коректне призначення лікування.

Клініка

У людей через декілька хвилин після контакту з холодною водою, крижаним повітрям відчувається печіння, свербіж, виникає пухир, інколи навіть набряк шкіри. Зазвичай такі симптоми характерні для шкіри обличчя або рук. Найсильніше проявляються в момент, коли людина намагається відігріти замерзлі частини тіла.

Крім ключового симптому (висипань на шкірі), при холодовій кропив'янці буває зростання температури тіла, загальна слабкість організму, біль у суглобах. У рідкісних випадках, коли перебіг хвороби суттєво загострюється, у пацієнтів з'являється задишка, тахікардія, різко знижується артеріальний тиск, можливий навіть набряк Квінке (швидка реакція організму, при якій набрякають губи і гортань).

Для постановки остаточного діагнозу проводять провокаційну пробу з льодом. Невеликого розміру кубик льоду прикладають до передпліччя і аналізують реакцію (проводять дослідження протягом 10 хвилин). Проба є позитивною, коли на місці дотику льоду у піддослідного виникає видимий пухир, еритема, що супроводжуються печінням і свербінням шкіри.

Як захиститися від алергії на холод:

• не переохолоджуватися;
• виходячи на вулицю, особливо якщо в цей день сильний мороз, намагатися максимально захистити шкірні покриви (надягати теплий шарф, не нехтувати шапкою і рукавицями, по можливості надягати капюшон, який додатково захистить від вітру та холоду);
• вмиватися теплою водою;
• виключити зі свого раціону холодні їжу і напої;
• уникати купання в холодній воді;
• дитині взимку необхідно наносити на щоки і руки спеціальний крем за 20-30 хвилин до виходу на вулицю.

У виняткових випадках, після проведення детального обстеження, лікар може прописати антигістамінні препарати.

У разі, коли у Вашої дитини проявляються нетипові реакції на холод, вона скаржиться на свербіж і печіння, перебуваючи на вулиці в холодну пору року, а також помітні висипання, зверніться за консультацією до фахівців Центру «Особливі». Після проведення детального обстеження Ви отримаєте подальші рекомендації щодо того, як мінімізувати шкоду від холодової алергії.

Статтю підготувала педіатр Наталія Можарова.

Тикозні розлади у дітей – це поєднаний неврологічний та психічний розлад, що виявляється в несвідомому і некерованому повторенні однакових дій або звуків. Переважно, тики поширені серед дітей від 7 до 10 років, рідше – у малюків і підлітків.

Ознаки тикозних розладів

Тики бувають моторні і вокальні, їх розподіл обумовлюється проявами симптоматики.

До моторних тиків відносять:

• тремтіння плечей або щік;
• хитання головою;
• тремтіння губи;
• безпідставне здригання;
• відкривання рота і випинання язика;
• багаторазове моргання тощо.

До вокальних тиків належать:

• багаторазове хмикання;
• хлюпання носом;
• неконтрольоване повторення однакових звуків.

Причини виникнення тиків у дітей

Фактори нервових тиків бувають двох видів: біологічні та психологічні.

• До біологічних факторів зараховують інфекційні та вірусні захворювання, такі як стрептококова інфекція, в результаті перенесення яких відбулося ослаблення імунітету, крім того, існує спадковий фактор – коли у батьків у дитячому віці були тики, тоді шанси, що у дитини вони проявляться також, істотно підвищуються.
• Психологічні причини: сильні переживання, що викликали стрес, фізичні та розумові навантаження, сильний переляк, конфлікти з однолітками, дефіцит любові або зайва турбота батьків.

Діагностика і лікування тиків у дітей

Для того, щоб встановити діагноз «тикозний розлад», обов'язково потрібно відвідати дитячого невролога.

Після проведення огляду та детального опитування лікар може вказати на важливість відвідування інших лікарів: психіатра, психотерапевта, психолога. У разі необхідності направить на ЕЕГ-дослідження, біохімічний аналіз крові.

Психологічне обстеження пацієнта, у якого діагностовано тикозні гіперкінези, вкрай важливо для визначення оптимальних способів лікування.

До ключових методів лікування тикозних розладів у дітей відносять персональний підхід, а також використання системної терапії. Ефективність лікування також залежить і від батьків, оскільки під час терапії фахівці Центру розповідають і показують їм, що потрібно робити, щоб допомогти своїй дитині.

Випадок із практики

Дитина П. 6 років звернулася з батьками на прийом зі скаргами на часті нав'язливі рухи у вигляді закидання голови, химерного витягування рук, пошмигування носом, часті зміни настрою. За словами батьків, вищевказані скарги турбують дитину протягом 6 місяців. Приймала седативні ноотропні препарати в різних комбінаціях, протисудомні препарати без істотного ефекту.

У ході консультації дитини було з'ясовано з анамнезу, що перераховані вище скарги з'явилися після перенесених одну за одною гострих респіраторних інфекцій з високою температурою. Призначено план обстеження: аналіз крові на гострофазові показники (титр АСЛО, С-реактивний білок, ревматоїдний фактор), МРТ головного мозку, консультація психолога, ЕЕГ.

Через тиждень отримані результати обстеження: МРТ головного мозку без патології, ЕЕГ без патології, в біохімічному аналізі крові виявлено зміни (титр АСЛО при нормі до 150 од. виявлено 1350 од !!!)

Дитині був виставлений діагноз PANDAS синдром, призначена антибактеріальна терапія, протизапальна терапія курсом на 14 днів зі стійким позитивним ефектом у вигляді повного купірування гіперкінезів.

Статтю підготувала дитячий невролог Ольга Тишковець.

Грип – це важка вірусна інфекція, яка атакує населення будь-якого віку: від немовлят до людей похилого віку.

Здоров'я – це головна цінність кожної людини, особливо якщо це здоров'я близької людини. А хто може бути ближче, ніж власна дитина.

Синдром Ретта – генетична патологія, яка пов'язана з хромосомними мутаціями, призводить до розумової відсталості, м'язової слабкості, викривлення хребетного стовпа. Вона в більшості випадків діагностується у дівчаток, лише рідкісні атипові форми можуть виявлятися у хлопчиків (при синдромі Клайнфельтера).

Причини

Основною причиною є генна мутація, внаслідок чого порушується розвиток нервової тканини. При гістологічному аналізі виявляються маленького розміру клітини з недостатньою кількістю відростків. У зв'язку з повільним утворенням нових клітин об'єм мозку майже на третину менше у порівнянні з віковою нормою. До факторів, які провокують розвиток патології, варто віднести:

• обтяжену спадковість (у родичів спостерігаються генетичні захворювання);
• вплив радіації, наркотичних, сильних антибактеріальних препаратів, алкогольних напоїв на ембріон в першому триместрі.

Симптоми

У періоді новонародженості патологія не має клінічних проявів. Протягом першого року дівчатка розвиваються відповідно до віку. Далі з'являються явні ознаки синдрому. Виділяють чотири стадії.

• Перша – триває до дворічного віку малюка. У нього відзначається м'язова слабкість, відставання в психомоторному розвитку, відсутність інтересу до людей, ігор. Темпи зростання кісток стопи, кисті, черепа уповільнені. Іноді відзначається дисфункція печінки, серцево-судинної системи.
• Друга – триває 1-2 роки, протягом яких у дитини спостерігається поганий сон, гіперзбудливість. За пару тижнів діти втрачають набуті навички мовлення, ходи. Також змінюється характер дихання – періоди апное змінюються прискореним глибоким диханням. Не виключені судоми, атаксія, монотонні рухи.
• Третя – триває 4-15 років, при цьому симптоми не прогресують. Стан пацієнта не змінюється, але зберігається олігофренія, судоми, гіперкінези.
• Четверта – прогресують рухові порушення, судоми зникають, спостерігається м'язова атрофія, сколіоз, судинні розлади, які супроводжуються появою трофічних виразок, зміною кольору шкіри, похолоданням кінцівок.

Діагностика і лікування

Обстеження пацієнта починається з опитування батьків, після чого лікар оглядає дитину, направляє на інструментальну діагностику (МРТ, ЕЕГ). Також потрібен генетичний аналіз, консультація невролога, психолога, ортопеда, логопеда. Діагностика проводиться для підтвердження генетичного захворювання та виключення психічних розладів іншого генезу.

Специфічного лікування на сьогодні не існує, тому показана психотерапія та інші методи корекції порушень у дитини.

Відвідати клініку Особливі можна для отримання консультації, проведення обстеження, терапії, а також реабілітаційного курсу при таких захворюваннях, як олігофренія, розлади аутистичного спектру, дитячий церебральний параліч, епілепсія, синдром Дауна, Вільямса, Ангельмана, Прадера-Віллі, Веста, Ретта.

Спеціалісти медичного центру працюють в наступних напрямках – неврологія, кардіологія, психологія, дефектологія, дерматологія, педіатрія, інфекційні хвороби, хірургія, ортопедія, фізична терапія, отоларингологія, офтальмологія.

Завдяки великому стажу роботи дитячий лікар може швидко знайти підхід до кожного пацієнта, тому візит в клініку для дитини проходить без стресу. Записатися на консультацію до лікаря досить просто – можна зателефонувати або залишити заявку в режимі онлайн на офіційному сайті.

Синдром Прадера-Віллі – рідкісна генетична патологія, обумовлена ​​генною мутацією, яка призводить до розумової відсталості, дисфункції статевих залоз, метаболічних порушень. Вона діагностується як у дівчаток, так і представників чоловічої статі.

Причини

Основною причиною синдрому є втрата частки гена або його повна неактивність. До сприяючих факторів слід віднести:

• наявність даної патології у батьків;
• генетичні мутації іншого характеру у родичів;
• вплив радіації, хіміопрепаратів, наркотичних засобів, алкоголю на ембріон в першому триместрі.

Симптоми

Запідозрити патологію на першому році після народження досить складно. Малюк може при народженні мати:

• гіпотрофію;
• ознаки асфіксії;
• млявий смоктальний рефлекс;
• м'язову слабкість.

Згодом починають спостерігатися такі зміни зовнішності:

• маленькі стопи, кисті;
• мигдалевидна форма очей;
• витягнутий / зменшений череп;
• косоокість;
• плоске перенісся;
• маленький рот;
• виворіт повік;
• низьке розташування вух.

Крім цього, у хлопчиків діагностується крипторхізм, недорозвинення мошонки, статевого члена. У дівчаток спостерігається гіпоплазія статевих губ, матки. Гіпогонадизм обумовлений дисфункцією гіпоталамуса. У дітей відзначається гіпопігментація шкіри, волосся, що пов'язано зі зниженням активності клітин, що синтезують меланін. У них також можливі:

• судоми;
• сонливість;
• розлад координації;
• сколіоз;
• часта зміна настрою, проте в цілому діти доброзичливі.

Прогресування патології супроводжується:

• появою вираженого почуття голоду;
• ожирінням, що пов'язано з повільним ліполізом, посиленим утворенням жирів з ацетату;
• зниженням темпів зростання, що обумовлено дефіцитом соматотропного гормону;
• помірним зниженням інтелекту;
• уповільненим статевим розвитком;
• порушенням мовлення з мізерним словниковим запасом.

Діагностика і лікування

Постановка діагнозу включає кілька етапів:

• бесіду з батьками, дитиною;
• пошук критеріїв (характерні зміни обличчя, затримка нервово-психічного, статевого розвитку, м'язова слабкість, ожиріння);
• молекулярно-генетичні дослідження.

Консультація психіатра, психолога, невролога, логопеда необхідні, щоб підтвердити діагноз, а також виключити психічні розлади іншого генезу.

Маючи на увазі генетичне походження синдрому, специфічна терапія відсутня. Лікування спрямоване на нормалізацію обміну речовин, прискорення статевого дозрівання, фізичного, інтелектуального розвитку, а також усунення мовних дефектів.

У клініці Особливі можна отримати консультацію таких спеціалістів, як невролог, дерматолог, імунолог, логопед, фізичний терапевт, кардіолог, психолог, отоларинголог, окуліст, хірург, педіатр, інфекціоніст. У медичному центрі готові надати діагностичну, терапевтичну, реабілітаційну допомогу малюкам із затримкою мовного розвитку, функціональним аутизмом, епілепсією, дитячим церебральним паралічем, розумовою відсталістю, синдромом Вільямса, Ангельмана, Ретта, Дауна, Прадера-Віллі.

Дитячий лікар, завдяки великому досвіду спілкування з малюками, швидко знаходить підхід до кожного, проводить обстеження та діагностую патологію, тому візит в клініку не викликає стрес у маленького пацієнта.

Записатися на прийом до лікаря можна по телефону або за допомогою заявки, залишеної на офіційному сайті.