• Первазивний розлад розвитку

    Первазивний розлад розвитку

    Первазивний розлад розвитку являє собою групу патологій, яких об'єднують поведінкові порушення психоневрологічного генезу. Останні виражаються у соціальній дезадаптації, мовной дисфункції, монотонності рухів. Захворювання часто діагностуються в дитячому віці, коли батьки починають помічати їх перші ознаки. Зазвичай до 5-ти років діагноз вже поставлений. Що стосується розумової відсталості, зниження когнітивної функції може виражатися різною мірою.

    Причини

    Провідною причиною виникнення патології є ураження ЦНС внаслідок впливу таких факторів:

    • генні мутації;
    • радіація;
    • важкі інфекції, гестоз у вагітної;
    • важкі пологи (довгий безводний період, травми);
    • асфіксія;
    • алкоголь, нікотин, наркотичні препарати, що впливають в період розвитку ембріона.

    Зазвичай виховання батьків, атмосфера в родині не роблять первинного впливу на розвиток патології, проте можуть значно погіршити її перебіг. Первазивні порушення включають:

    • дитячий аутизм;
    • синдром Ретта, Аспергера;
    • дезінтегративний розлад;
    • інші форми первазивних порушень.

    Симптоми

    Вперше клінічні прояви можливо помітити до 2-3 років. Так, звертає на себе увагу:

    • однотипна поведінка, тобто дитина може тривалий час повторювати один рух, наприклад, ходити по кімнаті по колу, клацати чимось або стукати;
    • затримка розвитку дрібної моторики;
    • небажання спілкуватися, підтримувати розмову – дитина односкладово відповідає, не ставить питання;
    • замкнутість, відсутність інтересу до нових подій;
    • швидке звикання до обстановки, зміна якої викликає паніку у дітей;
    • монотонність розмови;
    • пізня поява белькотіння, повільне поповнення словникового запасу, труднощі у висловленні своїх думок, побудові речень;
    • неадекватна реакція на подразники – раптовий крик дитини при неголосному стуку дверей або, навпаки, повна його байдужість при сильному крику людини, яка стоїть поруч;
    • швидке виснаження малюка при розмові;
    • негатив, опір з боку дитини при спробі налагодити з ним контакт.

    Діагностика

    Психічний розлад може бути виявлений педіатром, неврологом, проте діагноз підтверджує психолог, психіатр. З діагностичною метою лікарі проводять повне обстеження дитини (збір анамнезу, аналіз клінічних ознак, інструментальні дослідження).

    Лікування

    Своєчасна кваліфікована допомога дозволяє усунути мовні, психоневрологічні дефекти в максимальному обсязі, підвищити якість життя дитини, а також зробити його повноцінним членом суспільства. У лікуванні включені:

    • заняття з логопедом;
    • лікувальна фізкультура;
    • заняття з психологом (для полегшення соціальної адаптації, корекції поведінкових реакцій).

    Медичний центр Особливі допомагає батькам та малюкам, які вимагають особливої ​​уваги. В клініку можуть звернутися діти з недоумством, дитячим аутизмом, епілепсією, ДЦП, синдромом Вільямса, Прадера-Віллі, Аспергера, Веста, Дауна.

    Штат включає наступних фахівців – невролога, логопеда, фізичного терапевта, хірурга, імунолога, стоматолога, ортопеда, психолога, дерматолога. Лікарі мають великий стаж роботи з пацієнтами з психоневрологічними відхиленнями, що дає можливість швидко діагностувати захворювання, підібрати найбільш ефективний комплекс заходів для лікування, реабілітації.

    Дитячий лікар вміє знаходити правильний підхід до кожної дитини, що важливо для попередження появи страху у малюка під час візиту в клініку. Завдяки спеціальним діагностичним методам, а також лікувальним розробкам, лікарям вдається досягти хорошого результату в терапії, надати необхідну допомогу маленькому пацієнтові.

  • Аутизм Каннера

    Аутизм Каннера

    Синдром Каннера є розладом психічного розвитку, який характеризується нездатністю пацієнта адаптуватися в соціумі, контактувати з людьми, знаходити з ними спільну мову. Інакше патологія називається раннім дитячим аутизмом.

    Також може спостерігатися емоційна пригніченість, затримка розвитку мови, зниження когнітивної активності.

    Причини

    Сьогодні аутизм Каннера немає точних причин виникнення. Виділяють лише сприятливі фактори, такі як:

    • генетична обтяженість;
    • важкі інфекційні захворювання у внутрішньоутробному періоді;
    • асфіксія;
    • гестоз у вагітної;
    • згубні звички, сильні стреси у вагітної;
    • радіація;
    • родові травми.

    Симптомокомплекс

    Аутизм виявляється наступними ознаками:

    • монотонне повторення рухів (ходьба по колу, стукіт по твердій поверхні іграшкою);
    • відсутність контакту з людьми або короткочасне спілкування без інтересу, бажання підтримувати діалог;
    • відсутність здатності правильно оцінювати ситуацію, реагувати на зовнішні подразники;
    • агресія з боку дитини при спробі встановити з ним контакт;
    • звикання до обстановки, проте не до людей;
    • відсутність реакції на оклик.

    Такі діти страждають від негативного ставлення однолітків, погано почувають себе в соціумі, через що виникають проблеми при отриманні освіти, працевлаштуванні.

    Діагностика

    В діагностичний процес входить:

    • опитування пацієнта, батьків;
    • аналіз анамнестичних відомостей;
    • проведення огляду, визначення ступеню мовної, когнітивної дисфункції;
    • встановлення тяжкості соціальної дезадаптації.

    Діагностикою займається психолог, логопед, педіатр, невролог, психолог.

    Лікування

    Для досягнення хороших результатів у лікуванні потрібен комплексний підхід. Він включає:

    • заняття з психологом – для полегшення контакту малюка з оточуючими людьми, нормалізації його психоемоційного стану;
    • заняття з логопедом – з метою усунення дефектів, розширення словникового запасу;
    • терапія годування, дієтичний раціон (у дитини може бути присутнім травна дисфункція, що вимагає зміни харчування);
    • роботу з батьками – навчання правильному спілкуванню з дітьми, створення сприятливої ​​атмосфери в сім'ї, спільного виконання спеціальних вправ;
    • лікувальну фізкультуру.

    Медичний центр Особливі надає кваліфіковану допомогу дітям з особливостями розвитку, а саме, недоумкуватістю, розладами аутистичного спектру, епілепсією, синдромом Аспергера, Прадера-Віллі, Дауна, Ретта, Веста. Фахівці клініки працюють як з малюками, так і їх батьками, бо лікувальний, реабілітаційний процес повинен проходити не тільки в умовах клініки, а й удома.

    Штат співробітників включає лікарів таких напрямків, як невролог, логопед, імунолог, дерматолог, отоларинголог, хірург, психолог, стоматолог, фізичний терапевт. Дитячий лікар має великий досвід спілкування з малюками, що дає можливість зробити візит для маленьких пацієнтів найбільш комфортним. Розташований центр у Києві. Записатися на консультацію можна, скориставшись телефоном, або залишивши заявку на офіційному сайті клініки.

  • Атиповий аутизм

    Атиповий аутизм

    Атиповий аутизм є порушенням психоневрологічного характеру, обумовлене ураженням ЦНС. Такі пацієнти уникають спілкування з оточуючими, відзначаються мовні розлади, стереотипні руху, а також зниження розумової здібності.

    Аутизм вважається атиповим, бо може дебютувати пізніше трьох років, або можуть спостерігатися лише два діагностичні критерії до трирічного віку.

    Причини

    Провідною причиною виникнення аутизму вважається порушення нейробіологічної природи функціонування ЦНС, органічне ураження мозку, що може спостерігатися внаслідок впливу таких факторів:

    • хромосомні мутації, коли патологія діагностується у близьких родичів;
    • гіпоксія, тобто дефіцит кисню, що надходить до нейронів;
    • родові травми;
    • важкі внутрішньоутробні інфекції;
    • народження раніше терміну;
    • гестоз у вагітної;
    • супутні хвороби (шизофренія, епілепсія).

    Розрізняють такі види атипового аутизму – в поєднанні з олігофренією і без неї. Останню форму також називають дитячим психозом, який входить в синдром Ретта, Мартіна-Белла як одна з ознак.

    Симптомокомплекс

    Одним з головних проявів є відсутність здатності повноцінно спілкуватися з оточуючими людьми. Виразність ознаки може змінюватися в залежності від стадії хвороби. Діти можуть розмовляти, але активно не підтримувати діалог. При тяжкому перебігу дитина зовсім закривається в собі, намагається бути на самоті.

    При спробі налагодити контакт малюк реагує криком, агресією. Затримка розвитку мовлення виражається у відсутності можливості формулювати фрази, висловлювати свої думки. Дитина може не реагувати на звернення. Вона здається байдужою до всього, що відбувається навколо. У неї немає емоційного забарвлення поведінки, розмови. Також спостерігається дратівливість.

    Діти часто повторюють однотипні руху, можуть тривалий час стукати по поверхні іграшкою, ходити по кімнаті в одному напрямку, гойдатися на стільці. При зміні звичної обстановки дитина лякається, панікує.

    Проблема таких дітей полягає у відсутності соціальної підтримки. Вони стикаються з труднощами при отриманні освіти, працевлаштуванні, тому потребують психологічної допомоги фахівців.

    Діагностика

    У постановці діагнозу бере участь психолог, психіатр. Також може знадобитися консультація педіатра, невролога, логопеда. Вони аналізують симптоми, враховують дані обстеження, після чого визначають лікувальну тактику.

    Фахівці проводять бесіду, спостерігають за поведінкою дитини, проводять дослідження когнітивної, психічної сфери, призначають ЕЕГ, комп'ютерну томографію.

    Лікування

    Щоб досягти хороших результатів, потрібен комплексний підхід. Терапія включає:

    • навчання навичкам взаємодії та спілкування;
    • заняття з поведінковим терапевтом;
    • заняття з сенсорної інтеграції;
    • заняття з логопедом;
    • корекцію поведінки;
    • заняття з психологом (індивідуальні, групові).

    Всі методики спрямовані на надання підтримки дитині, підвищення якості його життя, полегшення адаптації в соціумі, а також усунення розумової, мовній дисфункції. У медичному центрі Особливі працюють фахівці з великим досвідом спілкування з дітьми з особливостями розвитку, а саме з розумовою відсталістю, аутистичними розладами, епілепсією, синдромами Веста, Ретта, Аспергера, Дауна.

    У клініці штат представлений неврологом, психологом, фізичним терапевтом, логопедом, дерматологом, імунологом, хірургом, психологом, стоматологом, фізичним терапевтом. Дитячий лікар знає, як швидко знайти спільну мову з дітьми, зробити візит в центр для них найбільш комфортним. Лікарі надають консультативну, діагностичну, лікувальну допомогу, а також займаються реабілітацією, що дає можливість максимально усунути наявні дефекти у дітей і підвищити якість їх життя.

  • Ранній інфантильний аутизм

    Ранній інфантильний аутизм

    В цей час відбувається перехід на нові класифікатори хвороб. Фахівці користуються актуальною термінологією для опису розладу, проблеми розвитку – РАС – розладу аутистичного спектру. Ранній інфантильний аутизм є тяжке порушення розвитку, яке полягає в розладі психічних процесів, дезадаптації в соціумі, часто в зниженні когнітивних функцій. Патологія починає проявлятися в перші два роки, найчастіше діагностується у 3-5 років. У 0,2% випадків ранній дитячий аутизм протікає з олігофренією.

    Причини

    На сьогодні причини порушень розвитку до кінця не з'ясовані, тому виділяють лише сприятливі фактори. До них відноситься:

    • обтяжена спадковість, коли в родині близькі люди страждають аутизмом;
    • екологічний фактор, стреси, алкоголь, інфекційні агенти, що впливають на жінку в період виношування плоду;
    • токсикоз вагітних;
    • поразка гіпоксії ЦНС;
    • прийом деяких медикаментів батьками;
    • родові травми;
    • передчасне народження дітей.

    Симптомокомплекс

    Запідозрити захворювання можливо на підставі наступних ознак: дефіцит соціальної взаємодії, вузьке коло інтересів і стереотипна поведінка.

    • Стереотипна поведінка. У дітей спостерігаються повторення рухів, певна послідовність при виконанні поставленого завдання. Малюк швидко звикає до обстановки, проте не до людей. У нього відзначається затримка розвитку дрібної моторики.
    • Неохоче спілкування дитини з оточуючими людьми. Ознака з'являється в ранньому віці. Малюк рідко посміхається, не завжди відгукується на ім'я, а також уникає спілкування. У дитини немає інтересу до колективних ігор, чогось нового.
    • Затримка розвитку мови – пізно з'являється гуління, словниковий запас повільно поповнюється новими фразами. Діти часто повторюють почуті слова кілька разів, відсутня інтонація в розмові.
    • Неадекватна реакція на зовнішні подразники. Навіть неголосний звук або зміна освітлення в кімнаті може викликати переляк у дитини і, навпаки, сильний крик може залишити його байдужим, ніби-то він нічого не чув. Тактильне взаємодія з батьками може викликати опір, а спілкування швидко виснажує дитини.

    У дітей переважає негативізм, вони відмовляються від навчання, відзначається агресія. Інтелектуальна сфера страждає більше, ніж фізичний розвиток. Також може діагностуватися травна дисфункція.

    Діагностика

    Для постановки діагнозу використовуються такі критерії:

    • важка соціальна адаптація;
    • стереотипність поведінки;
    • затримка мовного розвитку.

    Пацієнтам потрібен огляд невролога, логопеда, психолога та інших фахівців.

    Лікування

    Повне лікування на сьогодні неможливо. Завдяки правильно підібраній терапії вдається максимально усунути прояви хвороби, підвищити якість життя. Важливу частину займає психотерапія, логопедичні заняття.

    У медичному центрі Особливі фахівці надають кваліфіковану допомогу дітям з особливостями розвитку. Лікарі проводять консультації для малюків з епілепсією, аутизмом, недоумством. Якщо у дитини синдром Дауна, Ретта, Веста, Аспергера, робота також проводиться з батьками (навчання правильному спілкуванню, спільному виконанню вправ).

    У клініці працює дитячий лікар-невролог, логопед, фізичний терапевт, отоларинголог, хірург, імунолог, психолог, ортопед. Завдяки великому досвіду фахівців, повному обстеженню маленьких пацієнтів вдається швидко поставити точний діагноз, підібрати найбільш ефективні методи терапії в кожному випадку індивідуально.

  • Нежить – не хвороба

    Нежить – не хвороба

    Одне з найпоширеніших захворювань на планеті – це нежить. Часто батьки задаються питанням: наскільки це серйозне захворювання, як його лікувати, щоб одужання настало в найкоротші терміни.

  • Епілепсія

    Епілепсія

    Епілепсія – захворювання, для якого характерні повторювані епілептичні напади, які не мають явної причини для виникнення. В основі хвороби лежить підвищена нейронна активність, яка призводить до розвитку нападу з моторними, вегетативними та психічними розладами. Дебютує патологія найчастіше до 20-ти років.

    Напади поділяються на генералізовані (з залученням обох півкуль мозку), а також локальні, які можуть бути з втратою або збереженням свідомості. Крім того, виділяють неонатальні напади, які проявляються ритмічним жуванням, рухами очей. Тривалі напади прийнято вважати епілептичним статусом, що загрожують життю пацієнта.

    Причини

    Серед причин розвитку захворювання можна виділити наступні:

    • гіпоксія мозку;
    • патологія плаценти;
    • важкі інфекції під час вагітності;
    • обтяжена спадковість;
    • родові травми з ураженням мозку;
    • гестоз у вагітної.

    Симптоми

    Клінічна картина включає три фази епілепсії: напад, після приступний, межпріступний періоди. Перед розвитком нападу спостерігається аура. Вона може проявлятися вегетативними, руховими, мовними, а також сенсорними ознаками:

    • нудотою;
    • запамороченням;
    • ускладненим диханням;
    • головним болем;
    • онімінням частин обличчя (губ, язика);
    • стисканням у грудях;
    • сонливістю;
    • гіперчутливістю до запахів, світла;
    • дзвоном у вухах.

    Після закінчення аури, тривалість і характер якої індивідуальний, починається безпосередньо припадок, що супроводжується:

    • падінням людини;
    • криком (через спазм голосової щілини);
    • втратою свідомості;
    • судомами.

    Виділяють дві фази судом:

    • тонічна (20 секунд), коли тіло знаходиться в напрузі, обличчя блідне, голова закидається, щелепу стискається, кінцівки витягуються, а подих тимчасово зупиняється;
    • клонічна (2-3 хвилини), що характеризується гучним диханням, появою піни з рота, судомами.

    Приступ закінчується м'язовим розслабленням, при цьому людина не реагує на дратівливі чинники, а сухожильні рефлекси не визначаються. У малюків часто спостерігаються абсанси, які характеризуються короткочасним «завмиранням» дитини. Вона різко припиняє розмовляти, грати, не реагує на звернення. Тривалість абсанса становить близько 10 секунд, при чому після нападу малюк не пам'ятає, що з ним сталося. Такі стани можуть повторюватися десятки разів на добу.

    Діагностика

    Діагностичний процес включає наступні етапи:

    • бесіду з дитиною, її батьками (вивчення клінічних ознак, анамнезу);
    • фізикальне обстеження;
    • ЕЕГ (з метою оцінки нейронної активності);
    • МРТ, КТ (для візуалізації патологічного вогнища в мозку).

    Діагностикою займається лікар-невролог, проте дитині може знадобитися консультація інших фахівців, наприклад, психолога, щоб виключити психічні розлади.

    Лікування

    Лікувальний курс включає медикаментозну терапію, спрямовану на запобігання розвитку нападів, а також методи корекції психоневрологічних порушень. Пацієнти з епілепсією потребують динамічного спостереження з боку невролога, що дозволяє контролювати активність захворювання і вести звичайний спосіб життя.

    Фахівці клініки Особливі готові допомогти дітям з такими важкими захворюваннями, як епілепсія, атиповий аутизм, розумова відсталість, дитячий церебральний параліч, синдром Дауна, Веста, Ретта, Ангельмана, Вільямса.

    У медичному центрі працюють дитячий лікар-невролог, психолог, логопед, кардіолог, отоларинголог, фізичний терапевт, стоматолог, хірург, окуліст, дерматолог, імунолог, ортопед, інфекціоніст, ендокринолог.