Корисна інформація

Патологія шийки матки: що таке дисплазія та ерозія шийки матки.

ВПЛ – вірус папіломи людини.

 

Щоб бути впевненою у своєму жіночому здоров'ї, необхідно проходити профілактичний огляд у гінеколога раз на рік.

Навіщо це робити?

Багато гінекологічних захворювань виникли, протікають з явними симптомами, такими як - патологічні виділення зі статевих шляхів (поява неприємного запаху, збільшення кількості виділень, зміна їхнього кольору та стану), біль у животі, поява нерегулярних кров'янистих виділень або затримка менструації тощо.

Але частина гінекологічних захворювань можуть проходити, деякий час, ніяк себе не проявляючи.

А коли з'являються симптоми захворювання – кровотечі, болі тощо, хвороба вже має занедбаний стан.

Регулярні профілактичні огляди у гінеколога дозволять виявити, і здебільшого, запобігти розвитку хвороби.

Кращий час для профілактичного візиту до гінеколога - це час після закінчення менструації (5-7 день від її початку) і до 12-го дня від початку менструального циклу. Перед візитом до гінеколога за день до огляду необхідно утриматися від вагінальних статевих контактів. Перед гінекологічним оглядом та здаванням «мазків» туалет зовнішніх статевих органів необхідний, але «ретельні» спринцювання, зайве застосування засобів для інтимної гігієни та інтимних дезодорантів може спотворити справжню картину в аналізах та приховати захворювання.

На щорічному профілактичному огляді обов'язково проходження ультразвукового обстеження органів малого тазу — гінекологічного УЗД, на якому буде отримано підтвердження відсутності змін у жіночих статевих органах (матці, маткових трубах та яєчниках) або можуть бути виявлені такі зміни, які до певного часу ніяк не виявляли. наприклад - міома матки, кіста яєчника, поліпи ендометрію.

При гінекологічному огляді на кріслі у гінеколога, крім вагінального огляду, забору мазків (бактеріоскопії вагінальних виділень та цитологічного дослідження клітин поверхні шийки матки) – необхідно проведення кольпоскопії.

Кольпоскопія - це візуальний огляд шийки матки до кольпоскопа, який дозволяє отримати збільшене зображення шийки матки.

Кольпоскопія проводиться для виключення патології шийки матки.

Кольпоскопія та цитологічне дослідження - ПАП тест, це обов'язкові обстеження, що проводяться для виявлення патології шийки матки - дисплазії шийки матки, яку ще можуть називати ерозією шийки матки.

Існує плутанина в термінах – патологію шийки матки, дисплазію шийки матки, найчастіше називають ерозією шийки матки.

Ерозія - це дефект епітелію шийки матки, спричинений травмою (найчастіше це незагойний розрив шийки матки під час пологів) або запальний процес, спричинений інфекцією. Справжня ерозія шийки матки трапляється рідко.

Дисплазія епітелію шийки матки (клітин, що покриває поверхню шийки матки) - це порушення їх нормального розвитку.

Дисплазії, спричинені високоонкогенними вірусами Папіломи Людини (ВПЛ) призводять до раку шийки матки.

Дисплазія шийки матки протікає безсимптомно і виявляється лише на огляді у гінеколога під час проведення цитологічного дослідження взятого з шийки матки та кольпоскопії.

Від моменту виникнення легкої дисплазії до перетворення її на рак шийки матки проходить від кількох до 10 років.

Тому відмовляючись від регулярного огляду у гінеколога, з'являється ризик раку шийки матки, який проявить себе появою кровотечі з пухлини шийки матки, що розпадається.

Рак шийки матки – на четвертому місці за частотою поширення серед злоякісних пухлин у жіночій онкології.

Причина раку шийки матки - високоонкогенні ВПЛ (Вірус папіломи людини).

ВПЛ передається статевим шляхом та через контакт шкіра-шкіра. Використання презервативу не запобігає інфікуванню ВПЛ, але значно знижує його ризик.

Лікування дисплазій шийки матки легкого, середнього та тяжкого ступеня, запобігає виникненню раку шийки матки.

Не існує медикаментозних способів лікування дисплазій шийки матки, немає таких таблеток, спринцювання, свічок, які виліковують дисплазію шийки матки, викликану ВПЛ.

Лікування дисплазії епітелію шийки матки – це лише хірургічна процедура – ​​це ексцизія (видалення) уражених клітин, з обов'язковим гістологічним підтвердженням відсутності раку шийки матки у віддалених тканинах.

Видалений матеріал - уражений шматочок шийки матки, гінеколог спрямовує на дослідження в гістологічну лабораторію.

Ексцизія дисплазії шийки матки легкого та середнього ступеня – це безболісна процедура, яка виконується в умовах жіночої консультації.

Тяжкі дисплазії лікує онкогінеколог.

 

Як запобігти ВПЛ?

Вакцинація від ВПЛ може попередити ВПЛ інфекцію та ВПЛ-асоційовані захворювання. Більшість ВПЛ - асоційованих раків викликані ВПЛ 16 та 18 типів,

Існує бівалентна вакцина (захищає від 16 та 18 типів) та квадривалентна вакцина (захищає від 6, 11, 16 та 18 типів). 6-і 11 тип ВПЛ викликають генітальні бородавки та гострі кондиломи.

Рекомендується вакцинувати всіх дівчаток до початку статевого життя приблизно з віку 9-12 років.

 А краще вакцинувати всіх хлопчиків!

Немає переносників – немає ВПЛ інфекції))

Більшість людей, які перенесли коронавірусну інфекцію, повністю одужують протягом декількох тижнів від початку захворювання. Але навіть у тих, хто повністю видужав, може виникнути так званий постковидний синдром. Ці стани можуть виникнути навіть за легкого перебігу захворювання. З'являються вони як після одужання, так і за кілька тижнів, коли симптоми самої інфекції давно зникли. Можуть тривати до 12 тижнів та довше.

Зазвичай люди повідомляють про такі симптоми:

• почуття втоми, підвищена стомлюваність
• утруднене дихання чи задишка
• складнощі з концентрацією та мисленням, «туман у голові»
• головний біль, суглобові або м'язові болі
• почуття «бігання мурашок», поколювання
• проблеми зі сном
• випадіння волосся
• висип, у тому числі кропив'янка
• порушення менструального циклу
• зміни настрою, депресія
• різкі стрибки тиску та пульсу, запаморочення
• розлади шлунково-кишкового тракту, діарея
• тривале підвищення або зниження температури тіла, або стрибки температури
• втрата нюху, спотворення запаху, смаку

Дослідження також повідомляють про довгострокові симптоми у дітей із COVID-19. Найнебезпечнішим є мультиситемний запальний синдром. Найбільш частими симптомами у дітей були втома або стомлюваність, головний біль, проблеми зі сном (безсоння), проблеми з концентрацією уваги, біль у м'язах та суглобах та кашель. Маленьким дітям може важко описати проблеми, з якими вони стикаються. Але не ігноруйте їхні скарги. Якщо дитина скаржиться на те, що їй стало важче вчитися, перехворівши на COVID-19, прислухайтеся до її слів. Можливо їй справді потрібна ваша допомога та допомога педагогів.

Хороша новина в тому, що більшість симптомів з часом або повністю, або значно зменшують свою інтенсивність. Важливо не пропустити загострення хронічних захворювань та старт аутоімунних захворювань.

Наслідки коронавірусу викликають не менше страхів, ніж сама інфекція. Побоювання щодо стану свого здоров'я та здоров'я близьких. Особливо, коли ці симптоми довго не проходять. Не залишайтеся з цим наодинці, звертайтеся до фахівців: терапевтів, педіатрів, а також психологів!

 

Деформація грудної клітки - вроджена чи набута зміна форми грудної клітки. Під терміном "грудна клітка" мається на увазі кістково-м'язовий каркас верхньої частини тулуба, що захищає внутрішні органи. Деформація грудної клітки неминуче впливає на серце, легені та інші органи, розташовані у грудній порожнині, викликаючи порушення їх нормальної діяльності.

Давайте розглянемо види деформації:

1. Лійкоподібна деформація грудної клітки - це вроджена аномалія розвитку, при якій спостерігається западіння грудини та передніх відділів ребер. Ця патологія є найпоширенішим типом природженої деформації грудної клітки (близько 90% усіх вроджених деформацій грудної клітки). Зустрічається у 1 на 400 новонароджених, частіше у хлопчиків у співвідношенні 3:1. Патологія посилюється в міру зростання дитини, нерідко стає причиною зміни постави, порушення функцій серця і легень. Діагноз можна встановити після огляду. Ступінь деформації та тактика лікування визначаються на підставі додаткових методів дослідження: вимірювання розмірів грудної клітки, результатів рентгенографії або комп’ютерної томографії.  Корекція деформації може бути виконана неоперативним та оперативний шляхом.
2. Кілевидна (або кілеподібна) деформація грудної клітки – це хвороба, при якій передня частина грудної клітки виступає, набуваючи форму кілю корабля чи човна. Синоніми: pectus carinatum, пірамідальний ящик, «кіль човна», грудна клітка cuneiformis або голубині чи курячі груди. Дана патологія є генетично зумовленою вродженою вадою, що часто виявляється у періоди швидкого росту хворого, особливо у підлітковий період (13-16 років). Вона має вигляд видимої деформації передньої частини грудної клітки (ребер і грудини). Зустрічається здебільшого у осіб чоловічої статі, у співвідношенні 4:1. Зазвичай дефект є косметичним, рідко вражаються органи грудної клітки (серце, легені). В переважній більшості випадків чудово корегується безоперативним шляхом.
3. Деформація реберних дуг - це різновид деформації грудної клітки, що проявляється, як правило, випинанням нижнього краю реберних дуг. Деформація може поєднуватися із помірною чи значною депресією (западінням) грудної стінки над реберними дугами. В переважній більшості випадків є лише косметичним дефектом. Багато пацієнтів гостро сприймають наявність такого косметичного дефекту і хочуть його позбутися. Переважним методом лікування є безоперативний. В тяжких випадках, за показаннями, можливий хірургічний метод корекції. Зустрічається як ізольована патологія, так і в поєднанні з лійкоподібною та кілевидною деформацією грудної клітки.

Найпершою і найголовнішою їжею для малюка є грудне материнське молоко. Ближче до 5-6 місячного віку приходить час знайомити дитину з напівтвердою їжею та починати прикорм. Який, надалі, стане базовим у його раціоні. Їжу піддають механічній, чи тепловій обробці, щоб отримати м'якшу консистенцію готової страви.

Сьогодні на ринку дитячих товарів з'явилося безліч допоміжних засобів для полегшення введення прикорму. Одним із них є ніблер. Давайте розберемося в його необхідності з фахівцем із раннього втручання.

Якщо вірити рекламі, то ніблер - це аксесуар для годування, що полегшує процес жування та навчає йому. Але ж це реклама. Чи так це? Розбираємось!

1. Ніблер НЕ ВЧИТЬ жувати. Шматочки їжі не потрапляють до рота дитини, відповідно жувальні м'язи не включені в роботу в повному обсязі.
2. НЕ ЗНАЙОМІТЬ із продуктами. У дитини в руках постійно виявляється предмет, що виглядає однаково (ніблер). А в роті – та сама консистенція.
3. НЕ СПРИЯЄ культурі харчування. Ви ж не завертаєте свою їжу в марлю чи бинт і потім не висмоктуєте її звідти.
4. НЕ ЗНАЙОМИТЬ із консистенціями. Вірніше, знайомить, але тільки з однією-кашіцеподібною, яку треба висмоктувати.
5. МОЖЕ БУТИ розсадником бактерій. Якщо їжа затримується у ніблері на тривалий час.
6. НЕ СПРИЯЄ самостійному годуванню. Більше схоже на смоктання пустушки з різними смаками.
7. ТАЇТЬ В СОБІ приховану небезпеку: малюк звикає до того, що в рот потрапляє постійно одна й та сама консистенція, яку можна відразу ковтати. Виникає ризик того, що він намагатиметься ковтати і шматочки, не пережовуючи їх попередньо.

Коли ж можна скористатися ніблером?!

Коли мамі дуже терміново потрібно іноді щось зробити, а малюка потрібно зайняти на нетривалий час. Ключові слова тут: іноді й нетривалий час.

Не варто забувати про те, що залишати дитину наодинці з ніблером не рекомендується, навіть, незважаючи на її безпечну конструкцію.

Синдром Дауна: 10 питань і 10 відповідей

1. Що таке синдром Дауна?

Люди з синдромом Дауна є незвичайними представниками роду людського: в клітинах їх організму присутній 47 хромосом замість звичайних 46. Хромосоми 21 пари представлені трьома копіями, тому синдром може також називатися трисомія 21 пари. Зайві хромосоми є причиною незвичайної зовнішності і, можливо, деяких проблем зі здоров'ям у людей з синдромом Дауна. Синдром Дауна не є захворюванням, тому не потребує лікування і не може бути вилікуваний.

2. Чи є синдром Дауна спадковим?

Ні, не є, так як трисомія 21 утворюється випадковим чином на першому етапі розподілу заплідненої яйцеклітини. Причина даного явища ще не визначена. Діти з синдромом Дауна можуть народитися у людей будь-якої вікової групи і будь-якого соціального класу. У всьому світі, кожен 700-800 дитина народжується з трисомія 21, і тут не важливі тимчасові рамки і географія проживання. Синдром Дауна виникає з волі випадку.

3. Від чого можуть страждати люди з синдромом Дауна?

У будь-якому разі не від наявності синдрому як такого! Коли вони хворіють, то переносять хворобу також як і всі ми. Найчастіше люди з синдромом Дауна страждають від несправедливого ставлення до себе інших людей і таких реакцій оточуючих як: глузування, жалість, неприйняття, нерозуміння, ігнорування, відкидання. Сам по собі синдром не приносить болю.

4. Як позначається синдром Дауна на розвиток організму?

Розвиток дитини з синдромом Дауна протікає в цілому повільніше, ніж розвиток ровесників. Деякі особливості будови тіла і обличчя відрізняють людей з синдромом від інших. Проте, багато захворювань, яким можуть бути піддані люди з синдромом Дауна, при ранній діагностиці успішно підлягають лікуванню.

5. Як впливає синдром Дауна на розумовий розвиток людини?

Люди з синдромом Дауна можуть мати різні талантами і здібностями, як і будь-який з нас. Зараз інтелектуальний потенціал таких людей оцінюється набагато вище, ніж, наприклад, 20 років тому. Вони навчаються всьому в своєму власному темпі.

6. Як ми можемо підтримати дітей з синдромом Дауна?

Дуже важлива любов і повне прийняття з боку сім'ї з самого початку. Необхідна хороша медична допомога та профілактика захворювань пов'язаних з синдромом, а також хороша інтеграція дитини в повсякденне життя.

Марія Монтессорі: "Допоможи мені зробити це самому!»

7. Що допомагає людям з синдромом Дауна залишатися здоровими?

- Здорове харчування і достатня фізична навантаження є основоположниками гарного самопочуття.

- Грудне вигодовування покращує здатність тримати губи прикритими в майбутньому. Харчування з низьким вмістом жиру, великою кількістю вітамінів і клітковини нормалізує імунну систему організму людини з синдромом, а також попереджає надлишкову вагу.

- Заняття спортом приносять задоволення і зміцнюють віру в себе.

8. Чи необхідні дітям з синдромом Дауна спеціалізовані дитячі сади і школи?

На сьогоднішній день, діти з синдромом Дауна можуть успішно відвідувати звичайний дитячий сад. Пізніше, більшість дітей зможуть навчитися читати, писати і рахувати при використанні спеціальної методики навчання.

9. Чи можуть люди з синдромом Дауна працювати?

Так, можуть. В Європейських країнах для таких людей організований спеціальний ринок праці, де вони можуть знайти нескладну роботу, що відповідає їх компетентності та перевагам. Іспанець Пабло Пінеда є першою людиною в Європі, якому трисомія 21 не завадила здобути вищу освіту, а також зіграв головну роль у фільмі-біографії. З певною підтримкою, люди з синдромом Дауна можуть вести самостійне життя.

10. Які вони люди з синдромом Дауна?

Ніхто з нас не ідеальний. Різний генетичний код і зовнішні чинники роблять кожного з нас неповторним. Тому будь-яка дитина і будь-яка людина, не має значення, з синдромом або без, має свої бажання, надії, мрії, страхи. Кожен з нас по-своєму талановитий.

Імунна система у дітей 2-3 років

У 2-3 роки діти вперше йдуть в дитячий сад. Тут вони вчаться багато чому цікавому, набувають безліч нових навичок, спілкуються з однолітками і дорослими, вирішують дуже важливі для малюків завдання. Також, в дитячому саду діти «навчають» свою імунну систему. При контакті з новими вірусами і бактеріями імунна система «вчиться» їх розпізнавати і правильно з ними боротися. У новому колективі таких «навчальних» завдань дуже і дуже багато, адже у кожного малюка своя звична мікрофлора, якою він буде обмінюватися з іншими дітьми. Плюс до цього, маса сезонних вірусів і дитячих інфекцій, які дуже швидко поширюються в колективах.

Як відбувається "навчання" імунної системи

«Навчання» імунної системи і формування антитіл проявляється нежитем, підвищенням температури, кашлем. Якраз яскрава картина ГРВІ. При цьому малюки можуть хворіти до 10 разів на рік - це абсолютно нормально. Важливо щоб дитина не хворіла надто важко (не розвивалися отити, бронхіти, пневмонії) і кожен раз дитина одужувала.

Якщо малюкові вдається впоратися з інфекцією протягом тижня і при цьому ви використовуєте мінімальну кількість ліків, то хвилюватися не варто, це природний процес «навчання» імунної системи.

У разі затяжних інфекцій (дитина хворіє більше двох тижнів), або у нього розвивається отит, бронхіт пневмонія практично під час кожного захворювання потрібно звернутися до імунолога. Спільно з лікарем з'ясувати причину таких тривалих і важких інфекцій.

Місцева і загальна імунна система

Імунна система складається з двох важливих систем захисту: місцевої та загальної.

Місцева система - це наші слизові, вони завжди повинні бути вологими. Саме у вологому середовищі добре працюють вії епітелію, які змивають вірус. І виробляються місцеві антитіла, які його вбивають. Ось чому так важливо стежити за температурою і вологістю приміщення в дитячому садку і вдома. Комфортна температура - 18-20 градусів при вологості - 40-60%.

Загальна система імунітету починає активно працювати, коли віруси і бактерії потрапляють в кров. Саме в крові багато клітин імунної системи, які або самі вбивають віруси і бактерії, або виробляють антитіла. Імунна система запам'ятовує кожен вірус і бактерію з якою взаємодіє і при наступній зустрічі з ними реагує набагато швидше і ефективніше.

Як допомогти імунній системі?

• Дитина повинна правильно харчуватися. Велика кількість свіжих фруктів і овочів, а також каші, риба, молочні і м'ясні продукти - це природне джерело необхідних вітамінів і мінеральних речовин для організму в цілому і імунітету зокрема.
• Малюкам необхідний повноцінний сон, прогулянки на свіжому повітрі, заняття спортом. Будь-яка активна діяльність тренує організм, і він краще справляється з інфекціями.
• Завжди одягайте дитину по погоді. Теплообмін у дітей працює набагато активніше, ніж у дорослих. Плюс до цього маленькі непосиди дуже активно рухаються під час прогулянок, тому перегріти їх набагато простіше, ніж переохолодити. Перегрів негативно позначається на роботі організму, і «закутані» діти набагато частіше хворіють.
• Чистота рук - з руками переноситься багато різних вірусів і бактерій. Деякі бактерії можуть зберігати свою життєздатність на поверхні предметів роками.
• Вакцинація. Своєчасна планова і сезонна вакцинація допоможе уникнути багатьох серйозних захворювань, адже організм уже навчений з ними боротися.

Матеріали підготувала дитячий імунолог, педіатр Алла Фейло

Залишилися ще питання?

Запишіться на прийом дитячого імунолога в медичному центрі Особливий