• Жовтень - місяць обізнаності про синдром Дауна

    Синдром Дауна: 10 питань і 10 відповідей

    1. Що таке синдром Дауна?

    Люди з синдромом Дауна є незвичайними представниками роду людського: в клітинах їх організму присутній 47 хромосом замість звичайних 46. Хромосоми 21 пари представлені трьома копіями, тому синдром може також називатися трисомія 21 пари. Зайві хромосоми є причиною незвичайної зовнішності і, можливо, деяких проблем зі здоров'ям у людей з синдромом Дауна. Синдром Дауна не є захворюванням, тому не потребує лікування і не може бути вилікуваний.

    1. Чи є синдром Дауна спадковим?

    Ні, не є, так як трисомія 21 утворюється випадковим чином на першому етапі розподілу заплідненої яйцеклітини. Причина даного явища ще не визначена. Діти з синдромом Дауна можуть народитися у людей будь-якої вікової групи і будь-якого соціального класу. У всьому світі, кожен 700-800 дитина народжується з трисомія 21, і тут не важливі тимчасові рамки і географія проживання. Синдром Дауна виникає з волі випадку.

    1. Від чого можуть страждати люди з синдромом Дауна?

    У будь-якому разі не від наявності синдрому як такого! Коли вони хворіють, то переносять хворобу також як і всі ми. Найчастіше люди з синдромом Дауна страждають від несправедливого ставлення до себе інших людей і таких реакцій оточуючих як: глузування, жалість, неприйняття, нерозуміння, ігнорування, відкидання. Сам по собі синдром не приносить болю.

    1. Як позначається синдром Дауна на розвиток організму?

    Розвиток дитини з синдромом Дауна протікає в цілому повільніше, ніж розвиток ровесників. Деякі особливості будови тіла і обличчя відрізняють людей з синдромом від інших. Проте, багато захворювань, яким можуть бути піддані люди з синдромом Дауна, при ранній діагностиці успішно підлягають лікуванню.

    1. Як впливає синдром Дауна на розумовий розвиток людини?

    Люди з синдромом Дауна можуть мати різні талантами і здібностями, як і будь-який з нас. Зараз інтелектуальний потенціал таких людей оцінюється набагато вище, ніж, наприклад, 20 років тому. Вони навчаються всьому в своєму власному темпі.

    1. Як ми можемо підтримати дітей з синдромом Дауна?

    Дуже важлива любов і повне прийняття з боку сім'ї з самого початку. Необхідна хороша медична допомога та профілактика захворювань пов'язаних з синдромом, а також хороша інтеграція дитини в повсякденне життя.

    Марія Монтессорі: "Допоможи мені зробити це самому!»

    1. Що допомагає людям з синдромом Дауна залишатися здоровими?

    - Здорове харчування і достатня фізична навантаження є основоположниками гарного самопочуття.

    - Грудне вигодовування покращує здатність тримати губи прикритими в майбутньому. Харчування з низьким вмістом жиру, великою кількістю вітамінів і клітковини нормалізує імунну систему організму людини з синдромом, а також попереджає надлишкову вагу.

    - Заняття спортом приносять задоволення і зміцнюють віру в себе.

    1. Чи необхідні дітям з синдромом Дауна спеціалізовані дитячі сади і школи?

    На сьогоднішній день, діти з синдромом Дауна можуть успішно відвідувати звичайний дитячий сад. Пізніше, більшість дітей зможуть навчитися читати, писати і рахувати при використанні спеціальної методики навчання.

    1. Чи можуть люди з синдромом Дауна працювати?

    Так, можуть. В Європейських країнах для таких людей організований спеціальний ринок праці, де вони можуть знайти нескладну роботу, що відповідає їх компетентності та перевагам. Іспанець Пабло Пінеда є першою людиною в Європі, якому трисомія 21 не завадила здобути вищу освіту, а також зіграв головну роль у фільмі-біографії. З певною підтримкою, люди з синдромом Дауна можуть вести самостійне життя.

    1. Які вони люди з синдромом Дауна?

    Ніхто з нас не ідеальний. Різний генетичний код і зовнішні чинники роблять кожного з нас неповторним. Тому будь-яка дитина і будь-яка людина, не має значення, з синдромом або без, має свої бажання, надії, мрії, страхи. Кожен з нас по-своєму талановитий.

  • Все про імунну систему у дітей

    Імунна система у дітей 2-3 років

    У 2-3 роки діти вперше йдуть в дитячий сад. Тут вони вчаться багато чому цікавому, набувають безліч нових навичок, спілкуються з однолітками і дорослими, вирішують дуже важливі для малюків завдання. Також, в дитячому саду діти «навчають» свою імунну систему. При контакті з новими вірусами і бактеріями імунна система «вчиться» їх розпізнавати і правильно з ними боротися. У новому колективі таких «навчальних» завдань дуже і дуже багато, адже у кожного малюка своя звична мікрофлора, якою він буде обмінюватися з іншими дітьми. Плюс до цього, маса сезонних вірусів і дитячих інфекцій, які дуже швидко поширюються в колективах.

    Як відбувається "навчання" імунної системи

    «Навчання» імунної системи і формування антитіл проявляється нежитем, підвищенням температури, кашлем. Якраз яскрава картина ГРВІ. При цьому малюки можуть хворіти до 10 разів на рік - це абсолютно нормально. Важливо щоб дитина не хворіла надто важко (не розвивалися отити, бронхіти, пневмонії) і кожен раз дитина одужувала.

    Якщо малюкові вдається впоратися з інфекцією протягом тижня і при цьому ви використовуєте мінімальну кількість ліків, то хвилюватися не варто, це природний процес «навчання» імунної системи.

    У разі затяжних інфекцій (дитина хворіє більше двох тижнів), або у нього розвивається отит, бронхіт пневмонія практично під час кожного захворювання потрібно звернутися до імунолога. Спільно з лікарем з'ясувати причину таких тривалих і важких інфекцій.

    Місцева і загальна імунна система

    Імунна система складається з двох важливих систем захисту: місцевої та загальної.

    Місцева система - це наші слизові, вони завжди повинні бути вологими. Саме у вологому середовищі добре працюють вії епітелію, які змивають вірус. І виробляються місцеві антитіла, які його вбивають. Ось чому так важливо стежити за температурою і вологістю приміщення в дитячому садку і вдома. Комфортна температура - 18-20 градусів при вологості - 40-60%.

    Загальна система імунітету починає активно працювати, коли віруси і бактерії потрапляють в кров. Саме в крові багато клітин імунної системи, які або самі вбивають віруси і бактерії, або виробляють антитіла. Імунна система запам'ятовує кожен вірус і бактерію з якою взаємодіє і при наступній зустрічі з ними реагує набагато швидше і ефективніше.

    Як допомогти імунній системі?

    • Дитина повинна правильно харчуватися. Велика кількість свіжих фруктів і овочів, а також каші, риба, молочні і м'ясні продукти - це природне джерело необхідних вітамінів і мінеральних речовин для організму в цілому і імунітету зокрема.
    • Малюкам необхідний повноцінний сон, прогулянки на свіжому повітрі, заняття спортом. Будь-яка активна діяльність тренує організм, і він краще справляється з інфекціями.
    • Завжди одягайте дитину по погоді. Теплообмін у дітей працює набагато активніше, ніж у дорослих. Плюс до цього маленькі непосиди дуже активно рухаються під час прогулянок, тому перегріти їх набагато простіше, ніж переохолодити. Перегрів негативно позначається на роботі організму, і «закутані» діти набагато частіше хворіють.
    • Чистота рук - з руками переноситься багато різних вірусів і бактерій. Деякі бактерії можуть зберігати свою життєздатність на поверхні предметів роками.
    • Вакцинація. Своєчасна планова і сезонна вакцинація допоможе уникнути багатьох серйозних захворювань, адже організм уже навчений з ними боротися.

    Матеріали підготувала дитячий імунолог, педіатр Алла Фейло

    Залишилися ще питання?

    Запишіться на прийом дитячого імунолога в медичному центрі Особливий

  • Виразковий коліт у дітей

    Виразковий коліт у дітей

    Запальні захворювання кишечника (ВЗК) до яких відноситься неспецифічний виразковий коліт (НЯК) і хвороба Крона (БК), залишаються однією з актуальних проблем дитячої гастроентерології. Актуальність проблеми обумовлена ​​дуже раннім початком хвороби (дошкільнята, школярі та підлітки).

    Аналіз клінічних проявів оцінюється педіатричним індексом (PUCAI)

    Педіатричний індекс активності виразкового коліту у дітей (PUCAI) 

    Критерій

    Бал

    Абдомінальний біль:

    а) немає болю,

    б) біль, який можна проігнорувати,

    в) біль, який неможна ігнорувати.

     

    0

    5

    10

    Ректальна кровотеча:

    а) немає ректальної кровотечі,

    б) невелика кількість крові у менш ніж 50% стільця,

    в) невелика кількість крові у більшості стільця,

    г) велика кількість крові, перевищує 50% стільця.

     

    0

    10

    20

    30

    Консистенція стільця:

    а) сформований,

    б) частково сформований,

    в) рідкий стілець.

     

    0

    5

    10

    Кількість стільця на добу (24години):

    а) 0–2,

    б) 3–5,

    в) 6–8,

    г) >8.

     

    0

    5

    10

    15

    Епізоди нічного стільця (за тиждень):

    а) немає,

    б) є

     

    0

    10

    Рівень активності:

    а) немає обмеження активності,

    б) часткове обмеження активності, 

    в) важке обмеження активності.

     

    0

    5

    10

    Інтерпретація PUCAI. Сума від 0 балів до 85 балів. Важкість захворювання визначається наступним чином: важка ступінь (65 балів та вище); середня ступінь (35–64 балів); легка ступінь (10–34 балів); ремісія (захворювання неактивне) (нижче 10 балів).

    Типові клінічні прояви виразкового коліту, такі як-діарея, кров в стільці і біль у животі не повинні бути проігноровані батьками, а так само дільничними педіатрами за місцем проживання дитини. Такі хворі  повинні бути  спрямовані в спеціалізовані установи, де нададуть їм кваліфіковану медичну допомогу.

    Діагностика включає: загальний аналіз крові, печінкові показники, протеінограма, С-РБ, загальна копрограма, фекальний кальпротектін.

    Інструментальна діагностика: фіброколоноскопія  із ступінчатою біопсією.

    Тактика лікування обгрунтовується на даних клініко-лабораторно-інструментальних метадах обстеження.

    Матеріали підготувала дитячий гастроентеролог, педіатр Нана Букулова

    Залишились ще запитання?

    Запишіться на прийом до дитячого гастроентеролога медичного центру Особливий

  • Вітряна віспа – перехворіти чи захиститись?

    Вітряна віспа

    Один з найпоширеніших міфів про ва вакцинацію: «Краще перехворіти природнім шляхом, ніж зробити щеплення». 

    Чому цей міф такий непереборний? Тому що вітряна віспа в більшості випадків справді є  легкою «дитячою» хворобою, яка не ускладнюється і якої не варто остерігатися. 

    Чому це все ж таки міф? Бо збудник вітрянки (Varicella-zoster virus) належить до родини підступних герпес-вірусів, і перебіг захворювання в кожної конкретної людини не зможе спрогнозувати ніхто, і ускладнень спричиняє достатньо (у 1 із 50 випадків захворювання на вітряну віспу бувають ускладнення, серед яких найбільш тяжкими є пневмонія та енцефаліт; частота енцефаліту становить близько 1 на 4 000 випадків вітряної віспи).

    Ще одним частим ускладненням ВВ є прогалина в сімейному бюджеті, оскільки хворіючі діти не відвідують дитячі колективи і потребують догляду батьків (які в цей час не відвідують роботу), а якщо батьки самі не хворіли, то період «безробіття» зазтягується ще довше.

    Кому варто щепитися?

    А всім, починаючи з 9 місяців, хто ще не хворів і не хоче надалі, а особливо дітям при вступі до садків та шкіл, працівникам охорони здоров’я та освіти. Не можна лише особам з імунодефіцитом (різного походження) та вагітним. А годуючим жінкам можна, оскільки віруси вакцини проти вітряної віспи не виділяються з грудним молоком.

    В медичному центрі Особливий ви завжди можете захиститися від вітряної віспи вакциною Варілрикс.

    Вакцинація від ВВ не дасть 100% захисту від хвороби (як і будь-яка інша вакцина), але впевнено можна сказати, що вакциновані люди, якщо хворіють, то хворіють легше і без ускладнень. Поствакцинальний імунітет може зберігатися пожиттєво (але варто перевірити рівень антитіл через 10-15 років).

    Матеріали підготував сімейний лікар, педіатр Володимир Кудрявцев

    Залишились ще запитання?

    Запишіться на прийом до сімейного лікаря медичного центру Особливий

  • Навіщо вакцинуватися дорослим

    «Все найкраще дітям» - чудовий слоган, але і про себе забувати не слід. Доросле населення так само схильні до інфекційних хвороб, як і діти, особливо люди з груп підвищенного інфекційного ризику (медпрацівники, освітяни, військовослужбовці тощо).

    На сьогодні лише ревакцинація від дифтерії та правця (анатоксин дифтерійно-правцевий, АДП) відноситься до обов’язкових в нашому Календарі щеплень, а саме: ревакцинації від ДП підлягають всі дорослі раз на 10 років (останнє щеплення в дитинстві робиться в 16). Якщо інформація про останню вакцинацію з якихось причин недоступна, для лікарів це означає, що не проводилась вам остання вакцинація і АДП 100% робити потрібно.

    Але з віком напруженість імунітету знижується не тільки проти ДП. Наприклад, такою неприємною хворобою, як кашлюк, доросле населення хворіє дуже часто. І це зрозуміло, адже останнє щеплення від нього проводиться в 6-річному віці і за 15-20 років напруженість імунітету послаблюється. Для ревакцинації можна використовувати комбіновану з АДП вакцину.

    Грип, наш давній ворог, який все ще завдає помітної шкоди. Щорічно від сезонного грипу вакцинуватися варто всім, починаючи з 6 місяців, а особливо тим, хто має в оточенні дітей до 6 місяців, людям, старшим 60 років, тим, хто має хронічні захворювання. Так, не 100% захист, адже завжди в популяції циркулює більше штамів, аніж представлено в вакцині, але краще бути захищеним від 3-4 з них, ніж взагалі не захищатись. До того ж, кожна представлена в Україні вакцина захищає від пандемічного грипу А (H1N1), який викликає найбільше випадків і смертей.

    Папіломавірус, поки що єдиний вірус, для якого доведений прямий причинний зв’язок з раком шийки матки у жінок. І від цього вірусу теж існує вакцина (призначається жінкам, починаючи з 9 річного віку), яка є, по суті, вакциною від раку. Наявність папіломавірусу в організмі не є протипоказом до вакцинації.

    Взагалі, до рекомендованих для дорослого населення щеплень можна віднести багато існуючих вакцин (проти вітряної віспи, кору, епідемічного паротиту, краснухи, вірусних гепатитів А і В, пневмококової, менінгококової інфекції). Поствакцинальний імунітет (після повного курсу) проти поліомієліту, гепатиту А, вітряної віспи, менінгококової інфекції зберігається пожиттєво. Перенесені раніше інфекційні хвороби не є протипоказом до вакцинації проти них, оскільки без додаткових обстежень не можна стверджувати, що постінфекційний імунітет сформований.

    Окрема групу складають щеплення за епідемічними показами (проти сказу, черевного тифу, туляремії, кліщового енцефаліту тощо). Це не для всіх, лише у разі виникнення неблагополучної епідемічної ситуації або загрози її виникнення, а також при можливому ризику інфікування у випадку контакту особи з джерелом інфекції. До уваги подорожуючих! Обов'язково дізнайтесь, які захворювання циркулюють на території обраної країни (на сайтах Всесвітньої організації охорони здоров'я або Центру з контролю та профілактики захворювань) і зробіть необхідні додаткові щеплення.

    Статтю підготував сімейний лікар, педіатр Володимир Кудрявцев

  • Ангіна (тонзиліт), варто чи ні лікувати антибіотиками?

    Ангіна (тонзиліт), варто чи ні лікувати антибіотиками?

    Ангіна (тонзиліт), варто чи ні лікувати антибіотиками? 


    Гострий тонзиліт (ангіна) - це інфекційне захворювання (тобто те, яке викликане збудником - бактерією чи вірусом), що викликає запалення мигдаликів (лімфоїдних утворів, переважно піднебінного мигдалика). Перебігає з лихоманкою, сильним болем в горлі що посилюються при ковтанні, набряком або збільшенням підщелепних лімфатичних вузлів.
    Не плутати з гострим фарингітом, при якому виникає запалення задньої стінки глотки переважно. Та для якого характерно (на відміну від ангіни) нежить, кашель.


    Яка причина ангіни?
    Часто серед батьків існує думка, що ангіна в дитини виникає через холод: "Поїв бурульки - захворів на ангіну". Насправді, холод не є причиною ангіни, а саме інфекція, в тому числі, агресивний стрептокок який живе на бурульці, став причиною хвороби.
    Частіше ангіною хворіють діти 3-14років. Найбільш частим збудником є бактерія - Бета гемолітичний стрептокок групи А. 70-90% за різними даними. Дана бактерія здатна викликати системне захворювання - скарлатину, основним проявом якої є тонзиліт. Також може викликатися іншими бактеріальними інфекціями, які викликають серйозні ускладнення. Такі як дифтерія, гемофільна паличка, пневмокок, та інші. Але від цих грізних збудників, є вакцинація, що може захистити вашу дитину.
    Нерідко ангіна може бути вторинною при єрсиніозі, туляремії, цитомегато та Епштей-Бар вірусні інфекції та короновірус. Може бути симптомом лейкозу.


    Потрібен антибіотик чи можна перенести на ногах?
    Я зазначалося вище, основною причиною, є бактерія і найчастіше це стрептокок.
    Якщо стрептококову ангіну не лікувати вчасно антибіотиком, то виникають ускладнення які як:

    • паратонзилярні абсеси (гнійник);
    • сепсис (зараження крові);
    • міокардит (запалення серця);
    • гломерулонефрит (запалення нирок) в гострому періоді, або в майбутньому ревматичні захворювання.

    Більше даних ускладнень вимагають складного і тривалого лікування (ревматизм протягом багатьох років), або навіть можуть загрожувати життю (септичний шок).
    Тому у випадку гострого тонзиліту викликаного Бета гемолітичний стрептококом групи А, однозначно має проводитись лікування антибіотиком, яке підбере лікар!
    Якщо клінічні симптоми будуть не типовими, лікар може зробити Експрес тест на стрептокок групи А, і через 15хв за результатами прийняти рішення про подальшу тактику лікування або дообстеження.
    Якщо стрептокок викликав системне ураження - скарлатину, антибіотик є обов'язковим.
    Через 24 години від початку прийому антибіотику дитина стає не заразна.

    Якщо захворювання викликане вірусом, антибіотик не потрібен!

    Якщо у дитини немає симптомів (лихоманки, гострого болю при ковтанні, збільшення підщелепних лімфовузлів та інших проявів гострого стану), а  у мазку виявлено бактерії - то це безсимптомне бактеріоносійство, що не потребує лікування.


    І наостанок приємність, морозиво можна їсти при ангіні у маленьких порціях, так само як тепле пиття холод (морозиво чи заморожені фрукти - не бурулі), сприяють зменшенню больових відчуттів.